Моє перше Тезе: Як я зустріла Новий рік в молитві

Ось уже 40 років поспіль брати Тезе із Франції збирають на спільну молитву та святкування Нового року тисячі молодих людей з усього світу. Цьогоріч ювілейну зустріч провели в невеличкому містечку на північному заході Швейцарії – Базелі. Кількість учасників сягнула 17 тисяч молодих людей віком від 18 до 35 років. Зустріч братів Тезе – це не просто спільне перебування в молитві, це свідчення живого Бога, співіснування різних конфесій, вміння почути і зрозуміти один одного. Це любов до перехожих та багато української мови у натовпі.

Приїхавши туди, я чітко розуміла свою мету перебування на зустрічі Тезе. Всіх тезівців об’єднують в одну з парафій міста, де щоранку відбувалися молитви та зустрічі-дискусії з іноземцями. Учасників Тезе зазвичай приймають сім’ї, але часом їм доводиться спати у спальних мішках на підлозі спортзалів чи шкіл. В історії Тезе нечасто буває, щоб всі потрапили в тутешні родини. Але цього разу в Швейцарії всіх тезівців поселили в оселях. Незважаючи на один з найвищих показників рівня життя в Європі, Базель виявився дуже гостинним і теплим містом. Ми, четверо українців, жили в сім’ї корінних швейцарців Крістіни і Роберта. Люди старшого віку радо впустили незнайомців у свій дім та першого ж дня довірили нам ключі від свого будинку. Кожного ранку нам подавали смачний сніданок з десяти різновидів сирів та заварювали запашну каву, розповідаючи про свою культуру та звички тутешніх мешканців. Я щиро полюбила їх, бо вони здивували своєю відкритістю та щирістю. Гадаю, нашим українцям трішки не вистачає такої довіри та бажання дослухатись до незнайомих людей.

Після ранкової меси та цікавих бесід учасники відвідували воркшопи або просто вивчали місто чи навіть сусідні країни, адже Базель розташований на кордоні з Францією та Німеччиною. А ввечері всі разом прославляли Бога піснями та роздумували в тиші. Атмосферу вечірньої молитви описати складно: в одному освітленому свічками приміщенні збиралось більше 8 тисяч людей різних національностей та конфесій, які співали німецькою, англійською, латинською та французькою. Між тим представники декількох країн зачитували вірші з Біблії, після чого всі зберігали глибоку тишу, яка проникала в найпотаємніші закутки душі та дозволяла почути внутрішній голос, звертання Бога до тебе.

А яка гордість торкнула моє серце, коли 8-тисячна аудиторія в один голос заспівала українською мовою пісню «Славіте всі народи, славіте Господа». Знання мов дуже знадобиться вам на зустрічі. Спілкування було простим та невимушеним для мене навіть тоді, коли в голові переплутувались французькі, німецькі та англійські слова. Але навіть якщо ви не поліглот, не варто засмучуватись, бо вас справді постараються зрозуміти.

Подорожі – невід’ємна частина зустрічі Тезе. По дорозі до Швейцарії ми зупинились у Відні, відвідали найвідоміші місця та скуштували австрійської кави із національним тортиком Zakher («Захер»). Також ми були на роздоріжжі трьох країн. Справа Німеччина, зліва Франція, а за спиною Швейцарія. Люди там постійно навідуються один до одного, як до сусідів, в гості. Швейцарці їдуть на закупи, бо в Німеччині дешевше, французи купляють швейцарський шоколад, а німці не відмовляють собі в задоволенні дегустувати французькі вина. Базель дуже чисте місто, воно справді ідеальне: ці святкові прикраси на кожному будинку, живі ялинки в кожній вуличці, завжди усміхнені жителі і транспорт, точний до секунди. Залишає враження ідеального середовища в Європі.

«Er glaubt in Hofnung ohne Hofnung» («Він вірить в надію без надії») – слова меси в римо-католицькому храмі, які найдужче припали до душі. Священики часто наголошували на тому, що ніколи не можна здаватись, опускати руки, бо Бог завжди з нами і його небесні плани кращі, аніж наші земні. Зустріч Тезе знайомить із новим світом, з іншими конфесіями, цікавими методами молитви та надає вірі нового сенсу.

Останнього дня року я завжди підбивала підсумки, але цей рік дуже особливий. На зустрічі Тезе змінюється кожна людина, незалежно від свого бажання, тому що все, що відбувається, перемінює думки і внутрішні прагнення.

Кульмінацією подорожі є святкування Нового року. Ми перебували в молитві й тиші, а опісля обіймали один одного під приємний шум церковних дзвонів. Новорічну ніч молодь святкує без алкоголю, кожна країна представляє свою культуру невеликим виступом. Ми співали українських колядок та віншували. Найбільш незвична зустріч Нового року дала розуміння того, що справді важливо і що потрібно берегти в своєму житті. Я волію запам’ятати мій тодішній стан радості та любові. Коли в серці мир і довіра до Господа, то жити стає так легко і щасливо!

Така подія ламає стереотипи і залишає на серці бажаний мир.

Тезе об’єднує серця, відкриває очі на особливі речі, які колись здавались непомітними, заохочує творити добро та пізнавати людські душі глибше і повніше.

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!