Нове життя колгоспних руїн

Напис «аварійне» на старій цегляній будівлі радянського зразка, заросла бур’янами прилегла територія та водночас зручна під’їзна дорога і доступ до комунікацій. Будівля колишнього колгоспу – повна контрастів: стара та нібито безперспективна, проте готова до трансформацій. Тут може облаштуватися різноплановий бізнес: від творчого до аграрного. Головне – сміливо запрошувати інвестора, бажано – «гукати» на всю країну через спеціалізовані електронні майданчики.

Село Колинці – одне із 12-ти, яке увійшло до складу Тлумацької ОТГ. Громада була створена наприкінці 2016 року.

Практично у кожному селі, що належить до ОТГ, раніше був колгосп. Зараз частина будівель розпайовані чи приватизовані. Ті, що пустують – в аварійному стані.

«Тут цінна не сама будівля, а територія – земля», – каже заступник голови Тлумацької ОТГ Андрій Радовець.

Довга цегляна будівля раніше, мабуть, була корівником. Зараз вона відкрита з усіх сторін та перебуває в аварійному стані, про що свідчить напис червоною фарбою.

Ще досить міцна, щоб слугувати, скажімо, складом, вона цікава ще й своїм вигідним розташуванням. До під’їзної дороги – рукою подати. Поруч височіє водонапірна башта, яка, попри свій вік, не втратила функціональності. У сусідній будівлі, яка вже, щоправда, приватизована, є трансформаторна підстанція. Її власник уже тривалий час за кордоном.

«Це гальмує подальшу приватизацію, адже ті, хто цікавиться сусідніми приміщеннями, потребують електропостачання, але домовитися про це – ні з ким», – каже Андрій Радовець.

Щоправда, права власності на будівлю міська рада наразі не має. Про оформлення документації лише йдеться.

Приміщення тракторної бригади, двох цегелень, господарських дворів – це те, що залишилося у спадок від колгоспів у селах громади. Здебільшого ці будівлі – закинуті, і час не грає на їхню користь.

Однак ще один головний біль громади – це ті ж приміщення колишніх колгоспів чи фермерських господарств, спілок, товариств, які у 1990-х та на початку 2000-х перейшли у приватні руки, а нині перебувають у заставі банку.

«Ті, хто раніше викупив ці приміщення, виготовили на них «захмарні» грошові оцінки, а потім взяли банківські кредити під заставу майна. Тепер банки мають це майно у заставі, воно роками не продається, а до бюджету не надходять колосальні суми від сплати за землю», – каже Андрій Радовець.

Одне із перспективних колгоспних приміщень – недобудована колгоспна контора, орієнтовно 1995-1997 років будівництва, у селі Гринівці. Це добротна цегляна «коробка», орієнтовно на 300 «квадратів», накрита шифером, без вікон та дверей. Територія навколо –  у заростях, мабуть, у зріст людини. Проте сама будівля – неподалік центральної дороги.

Це незавершене будівництво, будинок не зданий в експлуатацію. Міська рада оформлятиме документацію на право власності. І після цього зможе розпорядитися будівлею.

Одним із перших непопулярних рішень після об’єднання громади було закриття початкової школи у селі Тарасівка. 2019-ий – останній навчальний рік для семи учнів цього закладу. Надалі шкільний автобус возитиме школярів до Тлумача. Однак про можливе використання звільненої будівлі у міській раді воліють не говорити – даються взнаки побічні ефекти непопулярного рішення.

Зате приміщення колишнього коледжу Міністерства аграрної політики, орієнтовною площею 650 квадратних метрів, яке Тлумацька громада планує прийняти у власність, – це добра перспектива: і приміщення добротне, і розташування вигідне.

В дохід громади

Комунальне майно у Тлумацькій ОТГ не є важливим бюджетоформувальним фактором. Оренда комунальних приміщень приносить дохід у межах 10 тисяч гривень на місяць, у розрізі бюджету це мізер. Але навіть за такі кошти у громаді можна вирішити якусь дрібну побутову проблему. А найважливішим є те, що комунальні приміщення, які мають догляд, працюють не на збиток, а на дохід громади.

Продавати приміщення у громаді ще не пробували. Хоча голова громади стверджує: продаватимуть, використовуючи електронну систему «Прозоро.Продажі»: «Плануємо ці будівлі здавати в оренду або продавати – головне, щоб вони не нищилися і не простоювали, щоб приносили прибуток до бюджету та щоб на їхній «базі» створювалися нові робочі місця та нові виробництва», – каже голова Тлумацької ОТГ Роман Круховський.

Наразі тактика розвитку Тлумацької ОТГ «зав’язана» на державних субвенціях та грантових коштах. Громада співпрацює із програмами DOBRE та DESPRO, а в міській раді створено проєктний відділ, який займається написанням грантових заявок та пошуком донорських проєктів. Також ОТГ очікує на фінансування кількох проєктів із Фонду регіонального розвитку.

Аграрний бізнес або простір для молоді

У кожній громаді є закинуті приміщення, які не використовуються та занепадають. Оскільки у них не бачать потенціалу, то й руки до їх благоустрою не доходять. Однак такий підхід – не на користь розвитку громаді, вважають експерти.

“Комунальне майно має працювати на користь громади, тобто виконувати певні функції на користь платників податків, – каже менеджер по роботі із органами місцевого самоврядування Олексій Мовчан. – Допоки майно не приносить користі або прибутку, воно генерує збиток, оскільки псується, застаріває, амортизується, його можуть розікрасти. Що з цим робити? Потрібно порахувати надлишкове майно і виставити на аукціон. Якщо говорити про колгоспні приміщення, то їх можна продати як нерухомість, в якій підприємці зможуть організувати виробництво та робочі місця».

Загалом громади у всій країні продають велику кількість занедбаних приміщень, які стояли порожніми десятки років. У цих будівель після проведеного аукціону починається нове життя. Є приклади, де громада продавала старий водогін (сума продажу склала 2,5 річних бюджети села) або пам’ятник Леніну (його на прозорому аукціоні продали у майже 5 разів дорожче від стартової ціни).

Про те, як можна використовувати приміщення, що занепадають, говорить і координатор проєкту «Київський діалог» у м. Львів Станіслав Безушко.

«Найкраще звернути увагу на підхід, використаний ReZavod у Львові, – стверджує він. – Там перебувають понад півсотні малих підприємців, які займаються різними видами діяльності – від фотографії до театру, від виготовлення меблів до посуду з переробленого пластику. Тому приміщення колишнього колгоспу можна віддати малим підприємцям для розвитку своїх ідей. Умова – вони виготовляють свою продукцію і паралельно відновлюють приміщення, не платячи за оренду 3 або 5 років. Проте треба звернути увагу на те, чи є підприємці, які готові взяти це приміщення.

Ще один варіант – віддати ці приміщення підприємцям в замін на створення у них культурного простору для молоді або ж сучасного краєзнавчого музею. Це добре поєднувалося би з великою кількістю історичних місць в ОТГ для створення в майбутньому туристичного маршруту. Кошти на це можна залучити через Український культурний фонд».

Оксана ПІЛЯНСЬКА

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження»

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!