Мирослав Лаюк на франківській презентації розповів, де помирають поети (ФОТО)

  • На франківській презентації нової поетичної книги Мирослава Лаюка, яка відбулася вчора, 28 травня, в книгарні «Є», поет читав нові вірші, спілкувався з шанувальниками та розповідав про місця, які для нього ментально важливі. Модерував презентацію письменник і видавець Василь Карп’юк.

    «Метрофобія» – друга книжка поезій Мирослава Лаюка. Розкішне художнє оформлення Жанни Кадирової увиразнює художній світ автора, структурує і надає йому монументальних рис.

    На презентації Мирослав Лаюк відмовився коментувати назву “Метрофобія”, проте зазначив, що в цій книжці є внутрішній сюжет, система перегуків між образами й залежність вірша від контексту.

    Також автор поділився цікавими думками про вплив різних місць і міст, які поділяються для нього на «більш комфортні» та «менш комфортні».

    Мирослав Лаюк, який родом зі Смодної з-під Косова, зараз живе і працює в Києві, де також пише дисертацію про карпатський текст у творчості Василя Герасим’юка і Тараса Мельничука. На презентації поет зізнався, що дуже любить Київ і це місце є для нього одним із найорганічніших і найцікавіших: «Це тисячолітня історія. Там – печери, які копали собі монахи, там – пам’ятник Володимиру,  там – арка дружби народів… Ці зрізи, це поєднання історії, ця тяглість… Мені дуже важливо чути ці голоси з різних часів. Вони мені дають відчуття внутрішньої об’єктивності, я можу бачити, як ці епохи переходять одна в одну…»

    Також Мирослав Лаюк зазначив, що Київ – дуже сильне енергетичне і трагічне місце, в якому більшість добрих авторів  закінчують свої життя: «Митці народжуються у своїх прекрасних малих містечках, приїжджають у Київ,  збагачують культуру, збагачують себе і там помирають. Тобто Київ – це місце, де вмирають поети».

    Більше – читайте в розмові:

    Мирослав ЛАЮК: «Писання пов’язане з радістю»

     


    Читайте також:

    Письменнику Володимиру Єшкілєву на 50-ліття подарували окуляри для “заглиблення в себе” (ФОТО)

    Повітряна куля Галини Петросаняк
    Ольга СЛОНЬОВСЬКА: «Якщо перекладач ‒ злодій, бо не може точно перекласти, то письменник – брехун»
    Павел АЛЬТГАМЕР: „Дозвольте собі бути, як діти“
    Ірма ВІТОВСЬКА: “Гра в житті – це найстрашніше. Будьте такими, як ви є”
    Тарас ЄФІМЕНКО: «Я сприймаю світ як гру»

    Степан ПРОЦЮК: «Я вибираю закони серця»

    Франківський Кант

    29.05.2015

     

    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!