Володимир Ільїн – доброволець.

Володимир з Харківщини. З першими вибухами у рідному місті чоловік взяв до рук зброю та став на захист України.

На війну він пішов добровольцем. Каже, що вирішальним стало те, що «ворог прийшов до мене додому».

Як повідомили у Міністерстві охорони здоровʼя, важке поранення отримав наприкінці червня під Гуляйполем. Він був у першій штурмовій трійці. Каже, що виповзав після поранення сам, на лопатках, адже ніхто підійти до нього не міг. А що з ним сталося – усвідомив вже у медбаті.

«Одну руку від плеча було прострелено з БМП, долоню іншої – розірвало. Осколком гранати вибило око. Загалом у чоловіка було 13 поранень. Але захисник вважає, що йому пощастило – він вижив», – йдеться у дописі.

Вже другий місяць воїн перебуває в одній з лікарень Івано-Франківщини. За словами медиків, потрібно приблизно пів року, щоби руки загоїлися, а відтак можна буде зайнятися відновленням ока.

Далі на бійця чекає процес реабілітації, тож у перспективі – як загоїться повністю ще й рука – чоловік має великі шанси на повне відновлення.

Захисник показує фото у своєму телефоні:

«Це Північна Салтівка. З першого дня був там. Це зруйновані будинки після “брата”, що прийшов нас “визволяти”. Цілий район, тисяч 400, залишилися без житла, майна, без усього».

Володимир розповідає, що майже все своє життя говорив російською. Його мама – росіянка. Каже, що ставлення до мови змінив у 2013 році, коли розігнали Майдан. З рідними з Росії перестав спілкуватися у 2014-му.

Зараз чоловік мріє повернутися до нормального життя, поставити на ноги 16-річну доньку. А поки що він хотів би нагадати цивільним, що живуть вони мирно завдяки тим, хто на фронті.