Двоє пацієнтів отримали шанс на повноцінне життя вже з трансплантованою печінкою та ниркою.
Вчора, 8 травня, в обласній клінічній лікарні провели посмертний забір нирок та печінки у пацієнта, про це розповіли в КНП ОКЛ Івано-Франківської обласної ради.
Одну з нирок одразу трансплантували 51-річному коломиянину, який попередньо рік перебував на діалізі. Решту органів відправили до львівських лікарень.
Донором став 65-річний мешканець Івано-Франківська, смерть мозку якого лікарі констатували вранці напередодні.
"У цього пацієнта був складний ішемічний інсульт і шансів на його повернення до життя практично не було, — розповідає трансплант-координаторка Лілія Шевага. — Коли ж ми отримали підтвердження смерті мозку й погодження від дружини та двох доньок чоловіка про згоду на посмертну трансплантацію, то приступили до забору органів".
Далі — внесення даних у реєстр, підбір пари донора-реципієнта.
"Сама трансплантація триває приблизно три-чотири години — й втомлені хірурги повідомляють команді та родині про успішно завершену справу", — пояснює Лілія Шевага.
За словами анестезіолога Андрія Олійника, пересадка нирки відбувалася за планом. Для лікаря — це десята операція з трансплантації цього органу.
"Це — не тільки анестезія. Це — інтенсивна терапія. Хворих доправляють на пересадку у важкому стані. У них — порушені функції нирок, вони всі — на гемодіалізі", — розповідає Андрій Олійник.
Родина донора не знала достеменно чи погодився б їхній батько та чоловік на такий вчинок, але розповідають, що він дуже любив дітей, часто грався не лише зі своїм онуком, але й зі сусідськими дітьми у дворі, тож цінував кожне мале життя своїм приязним ставленням, а отже, кажуть, схвалив би їх рішення в поцінуванні людського життя в такий спосіб, навіть після смерті.
Як зазначила Лілія Шевага, підписані при житті згоди на посмертне донорство дещо полегшують роботу медиків.
Забрала посвідчення водія з пошти. Перша думка: вони ж лише до 2041 року, а що ж я буду потім робити? Я ж зібралася на пенсії таксувати)
…Машину я захотіла в 40+, до того постійно казала, що це не для мене, що я боюся когось вбити, що я читала мільйон
Забудьте усе, що ви знали про світ. Не звертайте уваги на те, що світ знав про вас. Це не так важливо, коли на очах маска і тебе ведуть тим простором Івано-Франківського театру ляльок, в якому ти була безліч разів. Він не змінився, ти теж. У тебе просто н
Вона уважно розглядає себе в люстерко, поправляє капелюшок, фарбує вуста на червоно і йде… Сама, без чоловічого супроводу, бо ж поспішає не на ранкову літургію до костелу у середмісті. Чи вдуріла? Чи світ вдурів? Чи чоловік, з яким хочеться інакшого і більшого, аніж він може запропонувати? Це акт другий.
Але перед тим акт перший, де в
Кейс Насті Камєнських важливий. А тези про те, що ти її притягуєш у наш інфопростір — з минулого століття. Вони про ті часи, коли у всіх було три канали і будь-яка згадка була піаром. «Бо навіть чорний піар був піаром». Світ змінився.
Не вірите?