В іспанському містечку Лес-Франкесес-дель-Вальес, що поблизу Барселони, завершився турнір Міжнародної федерації тенісу ITF J60 серед молоді до 18 років.
Іванофранківець Максим Калабішка зіграв на змаганнях 8 ігор і впевнено переміг. Про це пише “Галицький кореспондент”, з посиланням на обласну Федерацію тенісу Івано-Франківська.
Починав Максим з кваліфікації – там обіграв трьох іспанців – 6-1, 6-0; 6-1, та двічі 6-1, 6-3. В основній сітці у першому і другому раунді пройшов ще двох господарів турніру – 6-0, 6-2 та 6-1, 6-3. У чвертьфіналі Калабішка переміг суперника з Індії – 6-2, 6-1, а у півфіналі мав непростий матч з представником ПАР, в якому програв перший і єдиний сет на змаганнях – 6-4, 4-6, 7-5.
А у фіналі іванофранківець зустрівся з іспанцем Маркосом Пікерасом, якому не дав шансу на перемогу – 7-5, 6-2.
“Найважчим був півфінал. Суперник з ПАР ще нещодавно був у ТОП-300 в світі, зараз у ТОП-400. З ним ми грали 3,5 години – дуже важкий матч був. Напористий гравець. У третьому сеті я навіть програвав 5:1, але в підсумку виграв 7:5. Щодо фіналу – теж важка була гра. Перший сет ми напружено боролись, рівно йшли. І вже в другому сеті іспанець трошки морально “зламався” і я виграв 6-2. Може з результату не видно, але не можу сказати, що це був легкий турнір. Трохи важко було і психологічно, і фізично – так що слава Богу, виграв цей турнір і рухаюся далі”, – розповів Калабішка пресслужбі обласної федерації.
У березні Максим у статусі лакі-лузера яскраво переміг на турнірі ITF (Міжнародної федерації тенісу) U18 у французькому Колом’є.
Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про
Про митців неможливо писати в минулому часі. Це людина була, жила, а митець він поза часом, і минулим також. Бо він є доти, доки є його твори, навіть якщо про них і мовчатимуть. Але Володимиру Луканю не загрожує мовчання, бо занадто багато зробив він усього як доброго, так і талановитого. Проте краще говорити про нього
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного