Від науковця до сомельє. Закінчивши аспірантуру в напрямку психології, іванофранківець усвідомив, що найближчими роками ця діяльність не прогодує його сім’ю. «Є сенс ставати професором, але поки ти досягнеш цього ступеня, будеш сивим і старим, – пояснює Антон. – Якщо б я жив, наприклад, у Німеччині чи США, то однозначно б продовжував розвиватися як науковець. В Україні це доволі складно».

Півроку чоловік сидів без роботи, а потім на сайті однієї з великих мереж магазинів алкогольних напоїв натрапив на вакансію сомельє. Попередньо компанія пропонувала пройти відповідне навчання на платній основі. Антон подумав: чом би й ні?

«Мій девіз: можу бути ким завгодно, – усміхається іванофранківець. – Одна моя знайома, теж науковець, якось сказала: «Якщо ти досягнув певного звання в науці, то, маючи інструкцію в руках, здатен робити все на світі».

Антон уже два роки працює сомельє, навіть викладає в академії сомельє, і ще жодного разу не пошкодував про свій вибір. Заняття цікаве і добре оплачуване. Про свою нинішню професію відгукується по-філософськи: «Я допомагаю людям обрати потрібний вид задоволення і релаксу, адже алкоголь споживають саме заради цих відчуттів».

Антон розвінчує поширений стереотип про те, що сомельє повинен спробувати увесь алкоголь: «У магазині пропонують понад вісім тисяч позицій. Їх усіх перепити просто нереально. Та й навіщо? Головне – орієнтуватися в теорії і напрацьовувати досвід».

Оскільки жінки більш чутливі до ароматів і кольорів, то з них вдаються кращі сомельє, які спеціалізуються на винах. А чоловіки-сомельє більше тямлять у міцних напоях. І Антон не виняток. Найдужче цікавиться коньяком. А в академії сомельє викладає курс «Коньяк. Арманьяк. Кальвадос».

Каже, що справжній коньяк виготовляють лише в однойменному французькому містечку. Всі інші так звані коньяки правильно називати бренді. А назву одного із найстаріших коньячних домів «Henessy» здебільшого вимовляють неправильно. Оскільки перша літера у французькій мові не читається, то має бути: енесі.

І найголовніше – аби цілковито відчути всю насолоду від смаку коньяку, його не потрібно ні з чим змішувати, лише поєднувати. Й тут діє правило трьох «С»: chocolate, coffee, cigar (шоколад, кава, сигара – англ.). А ще важливий бокал. Повинен бути лише кулеподібний сніфтер, адже саме така форма максимально утримує аромат, а завужене горлечко сприяє тому, що напій потрапляє тоненькою цівкою одразу на язик, а не розтікається по роті. Це дуже важливо.

Антон Матвіїшин також веде місцевий віскі-клуб. Учасники збираються кожного останнього вівторка місяця в якомусь із ресторанів та дегустують чотири-п’ять видів віскі, про історію яких теж розповідають. Участь в одній такій зустрічі коштує 400-500 грн.

Антон розповідає, що дуже часто під час роботи його запитують: «А яке ваше улюблене вино?» Якщо цікавляться чоловіки, то він усім відповідає однаково: «Вам подобаються жінки? А яка ваша улюблена?»

Наталя МОСТОВА