4 роки тому оборонці «Азовсталі» вийшли звідти, щоб через кілька місяців бути на волі. Їм тоді це обіцяла міжнародна спільнота, а не лише наша влада. З того часу відбулися десятки обмінів, українські полонені по трохи повертаються. Але велика частина українців досі залишається в полоні. Серед них –понад 600 азовців, повідомляє "Галицький кореспондент".

Рідні та близькі полонених та зниклих безвісти влаштовують в українських містах акції-нагадування. Щоб усі пам’ятали, що полон вбиває. Сьогодні, 17 травня, в Івано-Франківську відбулася чергова акція-нагадування. Тут виступили родичі тих, хто в полоні, ті, хто вже вийшли з полону і міський голова Івано-Франківська.

Зокрема виступила пані Марія, її син прилетів до «Азовсталі» понад 4 роки тому на гелікоптері, в яких Україна надсилала допомогу оборонцям. З того часу жінка нічого про сина не чула. Він приєднався сам. Вона виходить щоразу на акції-нагадування не лише через свого сина, а й усіх інших синів, які залишаються в полоні чи зникли безвісти.

«Ми будемо пам’ятати і нагадувати за кожного нашого безвісти зниклого бійця, - сказала вона. – Немає різниці чи він з «Азову», чи з Маріуполя, чи зник в будь-якому іншому місці. Ми чекаємо кожного. Борімося. Шукаймо кожного зниклого безвісти».

Також виступила Олена, ветеранка «Азову», яка пройшла російський полон. Нині вона є голосом військовополонених. Бо знає, що таке чекати кожен день і жити в невідомості, як ніхто інший.

«Я знаю, що таке жахлива їжа із сміття, що таке брудна вода, але ти маєш їсти і пити це, бо на мене чекали мої дві доньки, - сказала Олена. – На «Азовсталі» загинув мій чоловік, я мала вижити в полоні, щоб дочки не залишилося сиротами. Я відчувала, що вони боряться за мене і це надавало мені сил. Я була в Оленівці, коли стався теракт, коли загинуло багато наших хлопців. Я кожну ніч та день чула, як катують наших хлопців і потім бачила ці наслідки. Я досі не можу чути звук скотчу, бо їх потали цим скотчем».

Нещодавно вона була в Італії і розповідала в різних інтерв’ю, де розповідала про військовополонених. Вона закликала не бути байдужими, виходити на акції та підтримувати родини полонених.