Шлях України до Євросоюзу був довгим і тернистим. До слова, для нашої країни він досі не закінчений, втім українці вже можуть пишатися відчутними змінами. Однією з найбільш помітних стала Угода про асоціацію з ЄС. Суперечки довкола неї навіть призвели до Євромайдану, Революції гідності та зміни влади у країні. Як результат, після 10-річних обговорень українці отримали можливість наблизитися до Європейського Союзу та відкрити для себе кордони. «Галицький кореспондент» ділиться історіями успіху тих, хто працює з Європою й орієнтується на неї у бізнесі.

Ключовими моментами для українського бізнесу є четвертий та п‘ятий розділи Угоди. Понад 80% цього документа стосуються торгівлі, економічної та галузевої співпраці. Вони складають так звану поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі, яка відкрилася для українців у січні 2016 року. Це тип міжнародної інтеграції, при якій країни-учасники скасовують митні збори і податки, а також кількісні обмеження у взаємній торгівлі згідно з міжнародним договором. Вона стала складним подарунком для вітчизняного бізнесу, оскільки передбачає лібералізацію спільного доступу до ринку та водночас узгодження українських правил і регламентів з європейськими, уникнення дискримінації компаній, товарів і послуг на території України та ЄС.

Для українського бізнесу правила, зазначені в Угоді, означали значні трансформації, покращення роботи, сертифікацію та величезний обсяг нової інформації. Та для багатьох підприємств, зокрема тих, що розвивають експорт, зміни, які спричинила Угода, і досі до кінця не зрозумілі.

У Торгово-промисловій палаті пояснюють, що відчути ці трансформації можна буде, лише працюючи у напрямку експорту тривалий час – на серйозні зміни потрібен не один рік, а під лежачий камінь, як відомо, вода не тече. Для українського підприємця це великий масив роботи, пов’язаний із сертифікацією, товар повинен стати у рази кращим, щоб продаватися європейському покупцеві.

Партнерами Івано-Франківської області у зовнішній торгівлі були нерезиденти із понад 100 країн світу. І хоча багато підприємств лише розвиваються, втім є такі, що гучно заявили про себе не лише в Україні, але й за її межами.

Комерційний директор ТОВ “Інтелком” Олег Цимбалюк розповідає, що експортом компанія займається з 2002 року. Їхній продукт – це дитяча іграшка власного виробництва, починаючи від дизайну, створення маркетингової моделі, вивчення попиту на ринку і аж до готової забавки у руках дитини. «Інтелком» виготовляє якісну і безпечну пластмасову іграшку – автомобілі для прогулянок, настільні ігри, дитячий посуд, ігри на свіжому повітрі, розвиваючі іграшки. Тут займаються також тим, що лише набуває популярності в Україні – виготовляють іграшки, які дають змогу дітям власноруч створювати різні вироби, до прикладу, іграшки-вишиванки.

Експорт у Європу компанія розпочала порівняно недавно, але стабільно працює із Угорщиною, Польщею, Словаччиною, Болгарією, Румунією, Литвою, Латвією, Естонією.

«Перевагою, у першу чергу, став новий підхід до якості товарів. Європейський ринок є більш вимогливий та більш конкурентний. Ми повинні забезпечувати кращу якість. Той ринок краще сприймає новації, новий дизайн та нові підходи. Перешкод як таких не було. У нас добре розроблена стратегія, ми вивчали європейський ринок», – каже Олег Цимбалюк.

Володимир Окрепкий, директор ТОВ «Інтелком», згадує, що розраховували вони на рівність і можливість заявити про себе.

«Є ринок, він диктує певні правила та умови, є передумови, які ми виконуємо, щоб вийти на європейський ринок. Сказати, що європейські покупці відмовлялися від наших товарів, також не можемо, хіба коли ми були неконкурентоздатні, але ми постійно працюємо над покращенням якості своїх товарів», – наголошує директор компанії.

Іграшки «Інтелкому» якісні, а тому їх люблять у всьому світі. При цьому керівництво визнає, що співпраця з іншими країнами – це гарантія європейської якості іграшок.

Своєю історією успіху ділиться також компанія «Лігос» з найбільшою долею ринку в Україні, виробник круасанів №1, які приходять упаковані до споживачів за підсумками 2018-го року. Саме такі висновки європейських експертних аналітиків, які досліджували реалії українського ринку. Схожі до французьких, круасани добре смакують іноземному споживачеві, однак основний їх покупець – українець.

«Лігос» є вузькоспеціалізованим виробником круасанів в Україні упродовж 18 років. Він отримав національне визнання, а його продукція відповідає світовим стандартам сертифікації для виробників продуктів харчування. Генеральний директор компанії Лілія Матвєєва розповідає, що вони працюють в сегменті хлібобулочних виробів, для реалізації таких споживчих запитів необхідні унікальні технологічні та технічні оновлення.

У 2019 році підприємство буде впроваджувати свої успішні новаторські проекти, створювати нові смаки, а також нові види свого фірмового продукту. Компанія планує розвиватися не тільки на території України, а й стати вагомим бізнес-гравцем за її межами.

Фактично «Лігос» активно розвиває експорт свого продукту. За останні два роки тут значно поповнили список країн, де смакують круасанами, виготовленими в Івано-Франківську: Польща, Німеччина, Швеція, Білорусь. Вже відбулися перші поставки в Ірак, Ліван, Палестину та Йорданію.

«Саме завдяки тому, що наш круасан максимально наближений до традиційного французького, він набуває популярності за кордоном, але все ж таки основними нашими споживачами є українці», – наголошує Лілія Матвєєва.

Прикарпатські виробники круасанів мали амбітні плани щодо експорту, тому, окрім надії на Угоду, чітко планували свої дії. Згадують, що важливим стратегічним завданням компанії станом на 2016 рік був вихід її на новий рівень ринку експорту. Для цього у «Лігосі» створили окрему експортну лінійку товарів, робота над якою тривала два роки.

Станом на 2016 рік компанія «Лігос» підписала перші експортні контракти з кількома країнами, а 12 грудня того ж року відбулося перше експортне постачання спеціалізованої продукції.

Завдяки досвіду, набутому впродовж 2017 та 2018 років, у компанії почали впроваджувати актуальні практичні кейси та ефективні експортні рішення для утвердження національного виробника на експортному ринку країн світу.

Вдосконалюючи принципи роботи, якість виробництва та пакування, стандартизацію ведення бізнесу, компанія досягла світового стандарту сертифікації IFS (International Food Standard) спеціалізованої продукції.

«Підписання Угоди про асоціацію з ЄС стимулювало українського виробника до застосування нових бізнес-рішень, оптимізації системостворювальних бізнес-процесів, отримання додаткового попиту», – зазначає генеральний директор компанії.

Іще одним продуктом з Прикарпаття, який полюбили за кордоном, стали яйця.

Історія агрохолдингу «Авангард» розпочалася в 2003 році з придбання птахофабрики неподалік від Івано-Франківська. На сьогодні до складу підприємства входить 19 птахофабрик, 2 птахокомплекси з виробництва яєць повного циклу, 6 комбікормових заводів, 3 склади тривалого зберігання яєць,  завод “Імперово-Фудз” з виробничою потужністю переробки до 6 млн. яєць на день,  біогазовий завод при птахокомплексі “Чорнобаївське” потужністю 6 МВт, що виробляє по 3 МВт електроенергії і 3 МВт теплової енергії.

«Перший експорт продукції компанія здійснила в 2009 році, а вже в 2017 продала на експорт 558 млн. яєць та 2 561 тонн сухих яєчних продуктів в 37 країн світу. До географії нашого експорту входять країни Близького Сходу, Африки, Азії, СНД. А з лютого 2018-го – ще й країни ЄС: птахокомплекс «Авіс» отримав офіційний дозвіл на експорт столового яйця класу «А» до країн Європейського Союзу», – розповідає Маріанна Коніна, керівник відділу комунікацій агрохолдингу “Авангард”.

Секрет успіху у тому, що вдалося знайти власну нішу та якісно її наповнити. Українські товари харчування, зокрема яйця та яєчні продукти, конкурентні та затребувані на зовнішньому ринку. Водночас це дуже складний шлях. Експорт значно допоміг розвитку компанії, адже це і збільшення продажу, і диверсифікація ринків збуту, й отримання валютної виручки, і створення робочих місць, і внесок своєї частки у розвиток економіки України.

У компанії зауважують, що шлях до європейського ринку також готує для українців багато випробувань, бо, крім Угоди про асоціацію і створення експортного бренду України, ще потрібно реалізовувати експортну стратегію країни, а компаніям – вести переговори із іншими закордонними сусідами та вчитися створювати якісний продукт.

Та Прикарпаття все ж упевнено експортує. Трапляється, що перші спроби бувають невдалими, втім сумлінна праця завжди приносить успіх. І Європа готова винагороджувати український бізнес за якісну роботу – дати можливість європейцям ласувати, гратися та одягати українське.

Марта БАРАНЕЦЬКА

Ця публікація підготовлена в рамках проекту «Просування реформ у регіони» за сприяння Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid). Зміст цієї публікації є виключно відповідальністю газети «Галицький кореспондент» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.

Написати головному редакторові Тетяні Соболик: editor@gk-press.if.ua