Долинським районним судом Івано-Франківської області ухвалено вирок, яким тридцятирічного долинянина визнано винним у вчиненні домашнього насильства та призначено покарання у вигляді арешту на строк 5 місяців.
Як встановив суд, обвинувачений проживав спільно із своєю матір’ю в квартирі, де вели спільне господарство та пов’язані спільним побутом, мали взаємні права і обов’язки як члени однієї сім’ї. Попри це обвинувачений систематично з 19.10.2021 по 10.08.2022 вчиняв психологічне насильство по відношенню до своєї матері, яке виражалося у словесних образах, погрозах, висловлюваннях нецензурною лайкою в її бік, приниженні, що погіршило якість її життя, із супроводженням відчуття глибокого душевного страждання та спричиненню тілесних ушкоджень. За такі дій обвинувачений протягом року неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення насильства в сім’ї.
Незважаючи на вжиті заходи реагування щодо недопущення вчинення насильства у сім’ї, обвинувачений правильних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і продовжуючи свою умисну протиправну поведінку, знову, 10.08.2022 близько 21 години за місцем спільного проживання, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, вчинив умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її сторону нецензурною лайкою та погрозах фізичної розправи, при цьому штовхав та наносив удари руками по тулубу, чим спричинив тілесне ушкодження у вигляді синця на внутрішній поверхні лівого плеча по нижній третині. Наведені систематичні умисні протиправні дії, призвели до психологічних страждань потерпілої.
Коли ви востаннє дивилися на небо? А на землю? А на гори? А так, щоб усе це бачити одночасно? Іноді думаю, що нам дуже пощастило, що у нас є мистецтво, яке може легко спинити прекрасну мить і дати можливість споглядати водночас небо та землю, торкатися одночасно весни та літа, мандрувати поміж засніженими горами
Я намагаюся інколи відволікатися від новин та подій на фронті, щоб не з’їхати з глузду. Але чим далі триває це пекло, тим коротшим стає період абстрагування від фронту. Війна вже не просто стала частиною життя. Вона вросла в кожну клітину тіла. Мого. Його. Тепер вона з нами назавжди. Потрібні лише для фронту? Коли Вова приїжджає
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного