Нещодавно в інформаційному просторі поширювалось інтерв’ю міського голови Харкова Ігоря Терехова про те, що в Харкові громадський транспорт є повністю безплатним. У коментарях одразу виникло багато питань: чому Харків зміг, а інші міста — не можуть.

 

Так, на запитання, чи можливий безкоштовний громадський транспорт в Івано-Франківську, відповів заступник міського голови Михайло Смушак, пише “Галицький кореспондент”.

За його словами, насправді, зробити громадський транспорт у місті повністю безкоштовним дуже просто – це всього одне рішення сесії міської ради. 

 

“Але якщо це так просто, чому прикладів повністю безкоштовного громадського транспорту (без квитків, без карт резидента, без вікових чи соціальних обмежень) у світі майже немає?” - веде заступник.

 

Він розповідає, що у світі безплатний громадський транспорт практикують: Люксембург, Дюнкерк (Франція), Обань (Франція), Авеста (Швеція), Шамблі (Канада), Дьюсбері (Велика Британія), Кале (Франція), Марієгамн (Фінляндія), за певних умов Таллінн (Естонія), кілька інших невеликих міст у Європі та Канаді.

 

Смушак наголошує, більшість таких прикладів — це невеликі або середні міста. У великих містах повністю безкоштовна модель є винятком. І ці винятки - в Україні.

 

Харків

 З 2022 року місто справді забезпечує повністю безкоштовний громадський транспорт — метро, трамваї, тролейбуси, муніципальні автобуси — для всіх користувачів без винятків.  

Це робить Харків одним із найбільших міст у світі за населенням та площею, де впроваджено саме універсальний безкоштовний громадський транспорт, а не лише для мешканців чи окремих категорій.  

 

Кривий Ріг

 

Місто також скасувало оплату в усіх муніципальних видах транспорту для будь-яких пасажирів, включно з трамваями, тролейбусами, автобусами і метротрамом.  

 

Інші міста України, в тому числі Івано-Франківськ, мають пільгові або частково безкоштовні моделі — але не універсальну «нульову тарифну політику».

 

Які пільги є у Франківську

 

У громадському транспорті міста Івано-Франківська право на безкоштовний проїзд мають такі категорії осіб:

 

особи з інвалідністю внаслідок війни; 

учасники бойових дій; учасники війни; 

члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни; 

постраждалі учасники Революції Гідності; 

особи – постраждалі внаслідок аварії на ЧАЕС – 1 категорії; учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС – 2 категорії; 

діти, які потерпіли від ЧАЕС, яким встановлено інвалідність, пов’язану з цією катастрофою; 

ветерани військової служби; 

ветерани органів внутрішніх справ;

ветерани державної пожежної охорони; 

ветерани Державної служби спеціального зв’язку;

ветерани служби цивільного захисту;

ветерани Державної кримінально-виконавчої служби; ветерани податкової міліції; особи з інвалідністю військової служби;

реабілітовані; 

особи з інвалідністю 1, 2 та 3 групи, діти з інвалідністю та особи, які супроводжують осіб з інвалідністю 1 групи або дітей з інвалідністю (не більше однієї особи, яка супроводжує особу з інвалідністю 1 групи або дитину з інвалідністю);

діти з багатодітних сімей;

пенсіонери за віком; 

діти сироти та учні.

 

“Тобто місто вже компенсує значну частину перевезень з бюджету. Чи справді транспорт стає «безкоштовним»? Фактично — ні. Він стає безоплатним для пасажира, але повністю фінансується з бюджету громади. Тобто змінюється джерело оплати:  замість квитка платить міський бюджет, замість користувача — платник податків”, - пояснює заступник.

 

“Безкоштовний транспорт — можливий. Але…”

 Він розповідає, що повністю безкоштовний транспорт — можливий. Але це не транспортна реформа. Це бюджетна модель фінансування.

 Тобто, ключове питання для кожної громади звучить не:

«Чи може транспорт бути безкоштовним?»

А:

«Чи готова громада спрямувати значну частину бюджету на компенсацію тарифу замість інвестицій у розвиток мережі, рухомого складу, пріоритет громадського транспорту та інфраструктуру?»

 

“І в нинішніх умовах — чи не повинні пріоритети бюджету залишатися передусім на підтримці Збройних Сил України? Стратегічно важливо інше. Головне завдання громадського транспорту — не нульова ціна. А: якість, швидкість, інтегрованість, передбачуваність, комфорт для мешканців. Саме це визначає, чи люди оберуть громадський транспорт замість приватного авто”, - йдеться в дописі.

 

Безкоштовний транспорт — це красиво звучить. Але відповідальна транспортна політика — це не про гасла, зазначає Смушак.

 

Це про баланс між доступністю, якістю та фінансовою стійкістю.

 

“Місто може зробити тариф нульовим за один день. Але побудувати швидкий, сучасний і конкурентний громадський транспорт — це роки системної роботи. Справжній показник розвитку міста — не напис «0 грн», а кількість людей, які добровільно обирають громадський транспорт щодня. Бо сильне місто — це не те, де транспорт формально безкоштовний. Сильне місто — це те, де громадський транспорт працює добре!” - зазначає заступник міського голови.