Дарунок від митрополита

У бібліотеці Івано-Франківської Академії Івана Золотоустого зберігаються майже три тисячі унікальних стародруків – із колекції митрополита Андрея Шептицького, яку він свого часу передав духовенству Станиславова. Декотрим із цих старовинних видань понад пів тисячоліття, а вартість багатьох із них може вимірюватися сотнями тисяч доларів. Припускають, тут є навіть Острозька Біблія.

Дещиця, що лишилася

Бібліотека Академії Івана Золотоустого володіє унікальним фондом митрополита Андрея Шептицького. Ще на початку ХХ століття він подарував духовенству Станиславова старовинні видання зі своєї колекції, які вже на той час дуже дорого оцінювалися – близько 8 616 злотих. Здебільшого це книги релігійного спрямування: Святе Письмо, першовидання святих отців, часослови, написані латинню, старогрецькою мовою, старослов’янською, готичною латинню.

У дарчому документі митрополит чітко прописав обсяг книг, умови зберігання, каталогізування, обов’язки читачів і бібліотекаря. Також Андрей Шептицький зобов’язувався двічі на рік офірувати по 600 крон для розвитку цієї бібліотеки. Цікаво, що з цих коштів 500 крон передбачалося для оплати праці бібліотекаря.

З майже чотирьох тисяч стародруків до наших часів дійшли не більше трьох тисяч. І ще понад три тисячі пергаментних сувоїв зникли у радянські часи. Припускають, що частину вивезли до Росії. Дещиця видань, які лишилися, довгий час зберігалася в Івано-Франківському обласному архіві, а в 90-х роках колекцію таки передали законним власникам – Івано-Франківській єпархії.

Вкрай рідкісні

Книги з колекції – коштовні. Тут є навіть інкунабули – видання, створені від початку книгодрукування до 1501 року, тобто одні з найдавніших книг у світі. Видання цього періоду є вкрай рідкісними, оскільки їхній наклад був у межах не більше трьох сотень примірників.

Інкунабули мали великий формат і друкувалися двома шпальтами, також залишали поле – для поміток власника. Вони не мали заголовків і титульної сторінки, а всі відомості про книгу містилися на останній сторінці. Використовували мінеральні фарби, які досі збереглися. Оправа могла бути дерев’яна, металева, обтягнута шкірою або оксамитом, чи навіть із застібками – як побажає власник. Тобто кожне видання було в єдиному екземплярі, тому дозволити собі придбати його могли лише аристократи і духовенство.

Найстаріше видання у колекції митрополита датується 1476 роком. Найменша за форматом книга – латинський трактат Томи Кемпійського «Про наслідування Христа», виданий 1691 роком. Є в колекції і власноруч підписана митрополитом листівка у 1906 році, адресована першому ректору семінарії отцю Івану Єремії Ломницькому.

«Не можемо стовідсотково стверджувати, але припускаємо, що у фонді також є Острозька Біблія – перше повне видання всіх книг Святого Письма церковнослов’янською мовою, здійснене в Острозі в 1580-1581 роках, – розповідає директорка бібліотеки Іванна Стрихар. – І вона містила близько 1260 сторінок. А вже наступне видання мало лише 600 сторінок. Чи справді у нас Острозька Біблія, остаточний висновок має дати експерт».

Кожна книга у фонді має екслібрис Андрея Шептицького (печатка), а також печатку НКВД – у радянські часи всі книги з колекції ретельно перебирали спецслужби.

Припускають, що це Острозька Біблія

Стародруки зберігаються в бібліотеці в невеличкому приміщенні, де витримані всі необхідні умови: спеціальна вологість, температура повітря тощо. Тому поки що стороннім відвідувачам до книгосховища з раритетами не можна.

До речі, унікальний фонд весь час поповнюється. Час від часу священники з різних парафій дарують старовинні книги, які знайшли, наприклад, під час ремонту в церкві. 

Роботи – на роки

Наразі книги дуже важко перекладати – бракує фахівців. Хоча опрацьовувати їх все одно уже почали. Наприкінці планують видати каталог усіх видань з фонду митрополита. 

Навіть директорка бібліотеки ще до кінця не знає всіх книг унікального фонду. Адже вивчення всіх стародруків потребує титанічної роботи на роки. Але це обов’язково треба зробити і популяризувати, адже йдеться про надзвичайно цінну книжкову пам’ятку. У цій бібліотеці можна написати не одну дисертацію, адже кожна книга – унікальне джерело для наукових досліджень. Тому настільки важливо оцифрувати стародруки. Основна проблема – в фінансуванні.

печатка НКВД

Як пояснює проректор з наукової роботи Академії Івана Золотоустого Олег Білоус, поки що для ґрунтовної роботи з такою унікальною літературою бібліотека потребує дорогого сканера. Окрім цього, необхідно впровадити електронну бібліотеку, вартість якої в межах 100 тисяч гривень. Сучасна система дала б можливість якісно облікувати видання унікального фонду. Тому зараз шукають меценатів і спонсорів для проєкту, який мав би стати родзинкою не лише Прикарпаття, але й усієї України. 

Також у майбутньому науковці планують створити мінімузей зі стародруками та показувати їх під час екскурсій.

Наталя МОСТОВА

 

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!