Народився військовий 24 лютого 1976 року в селі Кривня. Закінчив Липівську школу, відтак здобув фахову освіту у Перемишлянському професійно-технічному училищі. Після служби в армії працював у кількох підприємствах. Був прекрасним майстром з ремонтних робіт.
З дружиною Галиною створили міцну сім’ю, яка усі ці роки проживала в с. Кліщівна. Разом піклувалися про доньку Ірину, раділи її успіхам, мріяли повести під вінець, дочекатися онуків.
Свої корективи у мирні мрії Захисника внесла війна. 11 березня 2022 року головного сержанта Андрія Відоцького призвали на військову службу, де виконував обов’язки стрільця-санітара гірсько-штурмової роти.
Вірний присязі, головний сержант Андрій Відоцький з честю і до останнього подиху виконував військовий обов’язок. Його життя трагічно обірвалося під час танкового обстрілу поблизу населеного пункту Яковлівка Донецької області 29 жовтня 2022 року.
Без найріднішої людини залишились старенька мати, дружина, дочка Ірина, два брати.
“Родичі, друзі та односельчани запам’ятають Захисника як світлу, життєрадісну, добру людину, відмінного спеціаліста.
У скорботі низько схиляємо голови перед світлою пам’яттю загиблого. Висловлюємо співчуття рідним та близьким Захисника України”, – пишуть у дописі.
«Я ніколи серйозно не займався графікою, навіть не уявляв собі, що зможу робити якісь ілюстрації. Зі страхом я взявся читати. Вірші захопили мене, відкрився цілий світ цікавих образів, про які я й не думав ніколи. Усе так збуджувало мою уяву, що я вже не міг не думати про композиції. Ще на прощання Іван попросив зробити
Я недостатньо роблю. Хтось робить більше, ніж я. Та що я там допомагаю, це мало. Мій чоловік не воює і я відчуваю себе винною. Те, що я роблю – це ніщо в порівнянні з тим, що роблять інші. Скільки таких та схожих фраз мені доводиться чути й читати від людей, які допомагають військовим. Та коли
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного