Днями з Півдня повернулися коломийські енергетики, які упродовж 17 днів рухались по нещодавній лінії фронту.

Вони називають її “дорогою смерті”. Усе – щоб заживити два населені пункти – село Калинівське та смт Краснолюбецьк, що на Херсонщині, із населенням в кілька сотень місцевих жителів, пише “Галицький кореспондент” з посиланням на “Прикарпаттяобленерго”.

“Місцеве населення – переважно літні люди, які пережили жах окупації російськими військами, по року перебували без світла та інших благ цивілізації. Найбільш винахідливі перебивалися сонячними панелями, але то тільки на день. Щоб забезпечити людей світлом ввечері, необхідно було відновити лінії. Посічені уламками проводи мали просто жахливий вигляд. По 6-8 скруток на прогін довжиною 60-90 метрів – з таким у мирному житті ніколи не стикалися”, – розповів майстер Василь Ворощук.

За його словами, матеріалів було обмаль, тому робили все по максимуму, використовуючи мінімум. Як результат, відновили 4,8 км ліній 10 кВ та ще 3,6 км – 0,4 кВ. Також замінили 53 розтрощені ізолятори.

Василь поділився, що найважче було проходити лінію 10 кВ, яка простягалася замінованими полями – працювати між прапорців, якими сапери позначали розміновану доріжку під лініями. Щоб заїхати технікою, чотирьох метрів їм зазвичай не вистачало, тому доводилося на свій страх і ризик заїжджати у “неперевірену зону”.

“А от вибухи ми чули повсякчас. Чи то прильоти, чи підриви зібраної саперами вибухівки – сказати важко. Але спокійно там не було ніколи. Сигналів тривоги не чути, а от вибухи – постійно… А ще орки влаштовували собі розваги щовечора – розстрілювали ізолятори на трансформаторних підстанціях”, – йдеться в повідомленні.

До теми: “Спочатку пролунав гучний вибух”, – прикарпатський енергетик розповів, як ледь не підірвався на міні