Експерт: реформуємо нашу освіту за прикладом Японії

  • Ми тільки чекаємо результатів реформи програми освіти у перших класах, а Міністерство освіти вже підготувало нову реформу, до обговорення якої може долучитися будь-хто. Та чи врахують думку батьків і вчителів наші можновладці?

    Володимир Бахрушин – головний експерт РПР з питань освіти так прокоментував ці зміни.

    “Якщо ми подивимося чинний закон «Про освіту», то він радянський. Хоча зміни вносилися, але концепція залишилась. Там говориться так: ось стандарти, вони мають зафіксувати, що діти повинні знати. І все. А у світі сьогодні, навіть у 80-ті, 90-ті роки, вже були інші підходи. І говорили так, що ваші діти (ще в ті часи) знають багато, а вміють набагато менше, ніж діти, які живуть в інших країнах. Тому сьогодні центр уваги переноситься від знань до вміння застосовувати ці знання. Тобто, наскільки взагалі випускник адаптований для життя у сучасному світі.

    Це сучасний підхід такий в сучасному світі: і Японія, і Китай, і Північна Азія, багато країн у Латинській Америці. Якщо ми подивимося, який був світ 30-40 років тому, то помітимо наступне: ось є сталевар чи бухгалтер, чи будівник і в нього десятки років були одні і ті самі технології. Тобто, одного разу навчили і можна більш не перенавчати. В школі можна було за 10-20 років спланувати, що потрібно для цих спеціалістів. А сьогодні ми дивимося, деякі професії зникнуть за 5-10 років, а якщо і не зникнуть, то можуть змінитися за цей час, і тому потрібно, щоб дитина могла швидко адаптуватися до таких змін.

    Старша школа, передбачається, буде профільна. Як зараз в багатьох школах 20 дисциплін на навчальний рік, то фактично діти всього цього не знають. І вони ще паралельно і до ЗНО готуються. Тому є ідея, як і в усьому світі, зробити, щоб були профільні ліцеї. Це може бути і професійна спрямованість на певні робітничі професії, паралельно з отриманням середньої освіти, чи спрямованість на мову чи техніку. Діти на різних прикладах, хто через математику, літературу чи історію  чи професійно-робітничі навички буде опановувати ті самі компетентності”, – розповів експерт.

    Проект «Нова школа» – це популярний виклад освітньої реформи, викладений в загальному доступі на порталі Міносвіти для того, щоб зібрати пропозиції, що там треба доопрацювати.

    Як зазначено на інформаційному порталі vgorode.ua, минулого тижня Міносвіти представило документ “Нова школа”, який би прийдешні реформи: відповідний закон скоро почне розглядатися Верховною Радою, реформує українську школу.

    Терміни реформи

    Якщо все піде за планом, підготовку до реформи і розробку нової шкільної програми почнуть вже в цьому році, а в 2018 році першокласники почнуть вчитися за новою програмою, розрахованою на 12 років навчання.

    У 2019-2022 роках почне працювати базова школа, в 2023-2029 – профільна школа і тільки в 2029 році в Україні з’явиться 12-й клас.

     Що зміниться для школярів

    Початкова школа триватиме 4 роки, за нею п’ять років – базова середня школа (з 5 по 9 клас), а потім профільна школа – з 9 по 11 клас. Починаючи з 10 класу, школярі зможуть поміняти свій вибір і перейти в інший профіль, який їм подобається.

    У реформованій школі дітям не доведеться заучувати правила і теорію. Замість цього вони будуть отримувати прикладні навички – наприклад, підприємницькі – і вчитися вирішувати проблеми, з якими зіткнуться в дорослому житті. Учні зможуть обирати, які предмети вивчати і наскільки глибоко. У методах навчання будуть задіяні комп’ютери і сучасні технології.

    Дітей навчатимуть працювати в команді. У школах з’являться класи, в яких парти можна буде переставляти в залежності від виду активності на уроці.

    Що зміниться для вчителів

    Викладачам не потрібно буде прискіпливо дотримуватися даної зверху програми – частково вони зможуть самі вирішувати, чому і як навчати, а також самостійно підбирати підручники.

    Вчителям запропонують пройти незалежну сертифікацію – в разі її позитивних результатів вони будуть отримувати надбавку до зарплати.

    Нагадаємо, Нову програму для першокласників розробили ініціативні групи з Facebook.

    Коташевська Тетяна

    Матеріал підготовлено в рамках Програми міжредакційних обмінів за підтримки міжнародного медіа-проекту MyMedia

    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!