Після народження дитини не кожна жінка насолоджується материнством. Навіть якщо вагітність була дуже бажаною. Нерідко післяпологові депресивні стани ведуть до складних психічних розладів, які можуть загрожувати і жінці, і дитині. Мама не розуміє, що з нею коїться, а навколишні дивуються – колись жінки народжували часто і ще й посеред поля, і нічого – все у Докладніше >>
Перед початком Першої світової війни, так само, як перед розвалом Радянського Союзу, в Станиславові (тепер – Івано-Франківськ) дислокувався великий армійський гарнізон, що складався з різних родів військ: артилерії, піхоти та тогочасної військової еліти – кавалеристів. У 1911 році військові становили десяту частину усього населення міста (щоправда, без Княгининів – нинішніх мікрорайонів Майзлі, Княгинин, Гірка). У Докладніше >>
Стосунки між керівником та підлеглими завжди були непростими, вимагають і правової обізнаності, і знання психології. Особливо вони загострилися в період карантину, коли зарплати подекуди були зменшені, а страх втратити роботу – зріс. Почастішали порушення прав працівників: неофіційне працевлаштування, зарплата «в конверті», 12-14-годинний робочий день, неоплата за додаткові години праці і святкові дні, відсутність відпусток, затримання Докладніше >>
Гончар Микола Кашевко для багатьох відкриває світ глини своїми виробами, що чарують довершеністю виконання, а також майстер-класами – на них приїжджають з усієї України та з-за кордону… Народився у сім’ї, яка не мала жодного стосунку до декоративно-ужиткового мистецтва – серед родичів були тільки медики і педагоги, лише бабуся ткала килими: усе дитинство Микола пам’ятає її Докладніше >>
В Україні рідко звертаються до психологів. Для когось це дорого, хтось вважає, що нема добрих спеціалістів, а ще інші мають сподівання, що зі своїми негараздами впораються самі. Зрештою, навіть ті, хто все-таки наважився піти на консультацію, соромляться про це зізнаватися. Чому в Україні немає культури відвідувати психолога та як подолати цей бар’єр сором’язливості, дізнавався “Галицький Докладніше >>
Ця калуська сім’я довго не наважувалася ось так відкритися всьому світові, але біда притиснула. Найстарша донечка Вікторія народилася лише з трьома пальчиками, а середущий Ромчик – зі складною гідроцефалією, його голова зараз важить 16 кг. Вітчим цих діток недавно потрапив у страшну аварію, попереду в чоловіка – довга реабілітація та інвалідність. У серпні від раку Докладніше >>
Франківському воякові Віталію Амброзяку часто не щастило у житті – платився не раз за свою сліпу доброту. Воювати пішов таким хворим, що всі дивувалися, як це взагалі можливо. Його рідні, мабуть, уже ніколи не дізнаються, чому він помер. Запорізькі лікарі написали, що через хронічні хвороби, а мама, коли гладила по голові холодне тіло сина, намацала Докладніше >>
Як не підхопити коронавірусну інфекцію восени, коли й так вистачатиме сезонних недуг, і чи можна пережити хворобу без ускладнень? Про унікальний COVID-19, що провокує депресивні стани, психози і має непередбачуваний вплив на весь організм, а також про сценарії розвитку хвороби та особистий шлях її подолання – у розмові з кардіологом ЦМКЛ, професором кафедри терапії і Докладніше >>
Наприкінці серпня 1910 року, коли трапилася ця історія, Станиславів (тепер – Івано-Франківськ) був невеликим містом, поява в якому чужинців відразу впадала у вічі, особливо поліційним агентам, які мали звичку тоді пантрувати на вокзалі, насамперед у час прибуття потягів. Якщо тепер поліцаї довкола вокзалу переважно ганяють різних приблуд ромської національності і місцевих безхатьків, то у той Докладніше >>
Маленька дівчинка Маргаритка Гоголь з Богородчанщини має вроджену ваду хребта. Випадок настільки складний і унікальний, що в світі є лише кілька медиків, які готові взятися за операцію. А операція мала бути зроблена ще «на вчора». Час спливає, дівчинка слабне, а грошей досі не можуть назбирати. Треба ще 60 тисяч євро. Де їх узяти – мама Докладніше >>
У серпні 1910 року галицьке місто між двох Бистриць Станиславів (тепер – Івано-Франківськ) стало одним із «полігонів» для випробовування новітніх ліків від страшної хвороби, від якої тоді потерпали в цілому світі, – сифілісу. Ситуація з поширенням сифілісу на початку ХХ століття на Галичині була просто катастрофічною. Міська лікарня на вулиці Казимирівській (тепер – Гетьмана Мазепи) Докладніше >>
Лікар від Бога, який так і не став лікарем, але вилікував багатьох людей. Не лише пігулками, але й цілющою силою слова. На війні це витягнуло з того світу не одного бійця. Цілий рік сім’я чекала Мирослава Остап’юка, думали, що десь у госпіталі чи в полоні. А він рік пролежав у землі за сотні кілометрів від Докладніше >>
Щоб виявити зараження коронавірусом, в Україні та у світі загалом використовують різні системи тестів, і не всі вони, на жаль, дають достовірний результат. Насамперед це стосується так званих «експрес-тестів», які зазвичай проводять ургентним пацієнтам з різними болячками при поступленні до лікарні. В цьому мала нагоду переконатися прикарпатка Марина Дидяк, матір якої відмовилися госпіталізувати через позитивний Докладніше >>
Ще якихось 110 років тому на території Галичини та Прикарпаття діяли ватаги розбійників, яких тогочасна преса, за давньою звичкою, часом називала опришками. Подібно до легендарних карпатських “чорних хлопців”, вони збиралися в галицьких лісах, звідки робили свої розбійницькі походи, але у той час уже не на шляхетські маєтки та замки. Об’єктами нападів розбійників ставали урядові установи Докладніше >>
«Нам варто навчитися жити з коронавірусом», – так стверджує міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків під час своїх традиційних прямих ефірів. Мер відкрито говорить, що, ймовірно, COVID-19 триватиме не один рік. А перехворіти на нього, на його думку, повинна більшість. Але як це – жити з коронавірусом? Перехворіють всі «Вірус триватиме довго – два, три, чотири Докладніше >>
Надійка, Мирось, Ромчик, Богданчик, Марічка, Софійка, Христинка… Це семеро дітей Надії Федорчук із Дори. В однієї аутизм, в іншої ДЦП, а третя уже померла. Багато хто не розуміє, як ця жінка взагалі могла витримати всі біди, які градом валилися на неї купу років. А Надія каже, що вона просто надто сильно любить життя, аби розкисати. Докладніше >>
На початку серпня 1910 року в Коломиї говорили про «кару Божу», яка звалилася на їхнє місто – так само, як і тепер після кожної стихії чи пошесті на кшталт коронавірусу. Однак 110 років тому бачити у нещастях в Коломиї караючу руку Провидіння у забобонних людей було значно більше підстав, ніж тепер. Тоді відбувалися справді містичні Докладніше >>
Здати зовнішнє незалежне оцінювання на 200 балів – мрія чи не кожного абітурієнта. Це ж дає можливість вступити у престижний заклад вищої освіти, навіть «на бюджет». Але щоб отримати найвищу кількість балів, потрібно добре постаратися. Це знають із власного досвіду герої цієї статті. Кожен із них отримав 200 балів з англійської мови та показав чудові Докладніше >>
Тарас Мельник все-таки очолив Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Двомісячна епопея з його призначенням завершилася 31 липня, і її фінал став для багатьох неочікуваним. З чого все почалося 4 лютого в Івано-Франківську відбулося засідання конкурсної комісії департаменту охорони здоров’я ОДА щодо зайняття посади гендиректора обласної дитячої лікарні. До участі тоді допустили п’ятьох кандидатів – Ларису Докладніше >>
На початку серпня своє професійне свято відзначають офтальмологи. Роботи у них з роками побільшало: хвороби очей стали дуже поширеними не лише серед дорослих, але й у дітей. Все більше дітлахів змушені носити окуляри. Виявляється, у цій ситуації можуть зарадити не тільки офтальмологи, але й психологи. Звідки взялася така тенденція і що з цим робити, дізнавався Докладніше >>
Деркачова Ольга
Ню – чи не найдавніший мистецький жанр. До оголеної натури зверталися митці в усі часи та епохи, трансформуючи теми і сюжети, намагаючись вийти поза межі тілесного, щоб у ню було не лише ню, а щось глибше. На оголеному тілі гарно світиться світло, на оголене тіло гарно лягають сутінкові тіні, мовою тіла можна розказати і сказати
Соболик Тетяна
«А чи потрібна їм правда?» – це питання лектор поставив організаторам перед тим, як почати розповідати про «Моніторинг наративів у мережі, дезінформацію». Ми говорили про Польщу, але він кілька разів повторив, що ці тенденції є й в інших європейських країнах. Хтось, як буває, нічого не зрозумів. І я теж перед тим, як писати цей пост,
Палій Юлія
Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про
Рязанцева Яна
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи