На початку липня 1910 року, коли прогресивна громадськість Галичини готувалася гучно відзначити 500-річний ювілей Грюнвальдської битви, головні урочистості з нагоди якого були заплановані у Кракові і за розмахом могли позмагатися із цьогорічним путінським “парадом побєди”, в місті Станиславові (тепер – Івано-Франківськ) відбулася сільськогосподарська виставка свійської птиці та худоби. Гостем цього форуму аграріїв-тваринників став маршалек Галицького Докладніше >>
У 1944 році під час відступу німецької армії було спалено майже всі хати в селі Черемхів Коломийського району, де 18 червня 1937 року народилася Олена Петрівна Струтинська (в дівоцтві – Сачко). Після цього її родина переїхала в село Лісна Слобідка. Через рік помер батько Олени, а в повоєнні роки її родина стала жертвою радянських репресій. Докладніше >>
Коли в хаті аж шестеро дітей, то не завжди вдається зводити кінці з кінцями, зате є багато сміху і щастя. Тут нема страшної біди, але є безгрошів’я. А одному із синів якраз тепер терміново потрібна операція. Необхідна сума – зовсім не захмарна, але для такої сім’ї це дуже багато. Їхня хата – у Микуличині. Звивиста Докладніше >>
Жартома кажуть, що блискавка – це спалах від великого фотоапарата, яким Бог фотографує Землю. Однак опинитися в горах під час грози – смертельно небезпечно. «Галицький кореспондент» поспілкувався з людьми, які зіткнулися із небезпечним явищем особисто, та дізнався, як врятуватися від блискавки. Чотири пожежі, одна смерть Червень видався грозовим. Нещодавно всього за добу на Прикарпатті чотири Докладніше >>
Наприкінці ХІХ століття австрійська влада активно розбудовувала на Прикарпатті залізниці місцевого значення, колії повинні були замінити биті шляхи як для пасажирських, так і для вантажних перевезень. Щоправда, інфраструктура залізничних станцій подекуди була дуже слабенькою. У червні 1910 року краківський тижневик Nowości Illustrowane оприлюднив вражаючий фотофакт зі станції Саджавка (тепер – село в Надвірнянському районі), що Докладніше >>
15-річний Вадим Пришлюк з Долини уже два роки бореться зі смертельним орфанним захворюванням. Майже пів року він дихає лише завдяки апарату штучної вентиляції легень, недавно зупинялося серце. Але головна проблема навіть не в грошах на лікування. Сім’я благає допомогти знайти фахівців чи клініку, яка принаймні візьметься за Вадима. Бо часу дуже мало – хвороба прогресує, Докладніше >>
З початку тижня в Івано-Франківській області через різке погіршення погодних умов та сильні дощі почалися паводки. Оголошено другий – помаранчевий – рівень небезпеки. У гірських річках рівень води підіймається до двох метрів. На місцях почали працювати рятувальники та поліцейські, які проводили повітряний і наземний моніторинг місцевості, евакуювали людей із підтоплених будинків, доставляли їжу та воду. Докладніше >>
Ніхто не думав, що він може більше не повернутися. Ніхто не думав, що він потрапить майже у самісіньку вирву війни. Франківський лікар Богдан Ризанич перед самою пенсією пішов воювати, кілька років добивався, аби взяли. А прослужив там лише три місяці. Більше не судилося. Подейкують, загинув, бо був надто справедливим. Найбільше сумує старша внучка, зараз їй Докладніше >>
110 років тому готель у Станиславові (тепер – Івано-Франківськ) на три дні став резиденцією для монаршої особи, нащадка правителів Великого Тосканського герцогства на півночі Італії та родича імператора Австро-Угорщини. У четвер, 9 червня 1910 року, на залізничному вокзалі Станиславова урочисто зустрічали одного з членів монаршої родини Габсбурґів – архикнязя (ерцгерцога) Леопольда Сальватора Австрійсько-Тосканського. На прибуття Докладніше >>
Дурний випадок різко змінив курс його життя. Молодий, енергійний франківець Василь Гоголь ще рік тому стрімко мчав по кар’єрній стежці, багато планував і мріяв. Якби не той фатальний вечір у басейні і якби потім лікарі не втратили дорогоцінний час… Нині він прикутий до ліжка, безпомічний. Єдина надія – регулярні реабілітації. Наробив собі біди «А я Докладніше >>
Вони вчать нас бути сильними та відповідальними. Виховують справжніх принцес та воїнів. Показують, як спіймати рибу, заробити на життя, відремонтувати полицю, і водночас – вчать не лише «чоловічим» справам, але й дарують ніжність та тепло. До Дня батька «Галицький кореспондент» поспілкувався із чоловіками, для яких бути татом – це справжнє покликання. Цього року офіційно святкування Докладніше >>
Ці люди відмовляються від народження дітей на користь власної свободи. Лиш декотрі з них готові відкрито говорити про це, адже часто в соціумі їх засуджують, особливо на Прикарпатті. «Жити так, як хочу» «Нехай краще не народжують, аніж потім викидають дітей у сміттєві ящики. Особисто я люблю дітей, а вони – мене. Але маю свої причини, Докладніше >>
Кажуть, щоб жінки довго і міцно дружили, у них має бути різний смак до чоловіків і однаковий – до вина. Стосовно жіночої дружби є багато стереотипів: кажуть, що ці стосунки руйнує конкуренція, заздрість, любовні переживання та навіть радісні події в житті однієї з подруг. Та все ж є жінки, котрі разом десятки років проживали як Докладніше >>
Щоб зламати опір радянській владі, який тривав наприкінці 1940-х років на Західній Україні, комуністичний режим ініціював масові виселення людей. 4 жовтня 1948 року Рада міністрів СРСР ухвалила постанову №5728-1524, яка давала право органам МВС-МДБ у відповідь на «скоєні бандитами диверсійно-терористичні акти» виселяти на спецпоселення родини «бандитів, націоналістів та бандпособників із західних областей України». Меморіал на Докладніше >>
Наприкінці травня 1910 року Станиславів (тепер – Івано-Франківськ) став як ніколи українським містом. На масштабну акцію українського напівмілітарного товариства “Січ”, яке відзначало 10-у річницю заснування, за підрахунками тогочасної преси, з’їхалося шість тисяч учасників. Велелюдна хода пройшла вулицями міста в народному одязі, з національними та козацькими малиновими прапорами, з топірцями, “січовими” лентами, патріотичними співами та гаслами, Докладніше >>
Три місяці тому гострий лейкоз кардинально змінив плани 22-річного франківського вчителя фізики Станіслава Білейчука. Учні дуже сумують за ним, бо більше ніхто не вміє так цікаво пояснювати фізику. Зараз хлопець проходить високодозову хіміотерапію, далі потрібна пересадка кісткового мозку за кордоном. Аби хоч трохи відволіктися від хвороби, Станіслав цілими днями в палаті розв’язує приклади з вищої Докладніше >>
Ці люди готували себе до інших професій, але одного дня змінили своє життя заради журналістики. Тепер їхні будні – це камери, тексти, сотні і тисячі коментарів, відрядження і головне – життя, у якому всі люди стають героями, а кожне слово – інформацією. До Дня журналіста представники професії з Івано-Франківщини пригадали, як обирали своє покликання, чи, Докладніше >>
Сім’ю Ганни Михайлівни Бабак (Михайлів), яка народилася 28 січня 1944 року в с. Підлужжя Тисменицького району, вивезли на Сибір, бо дідусь не хотів вступати до колгоспу, казав: «Ще подивимося». Уся родина, в якій, крім батьків Ганни, були ще дідусь з бабусею і молодший брат Михайло (1948 р.н), потрапила в останній вивіз 18 жовтня 1950 року. Докладніше >>
Міністерство охорони здоров’я України дозволило проводити клінічне випробування ліків “Амізон”, які призначені для запобігання виникненню, поширенню та для локалізації й ліквідації коронавірусної хвороби. Сім закладів України будуть проводити таке дослідження. Серед них – дві франківські лікарні та Івано-Франківський національний медичний університет. Третя фаза випробувань Вчені інституту медичної вірусології у місті Франкфурт-на-Майні, що у Німеччині, Докладніше >>
Франківські волонтерки допомагатимуть породіллям відновитися після пологів та впоратися з хатніми справами. Після народження дитини вся увага належить малюку, а про маму забувають. Тоді як їй у цей час дуже потрібна підтримка. Троє франківок розпочали у місті проєкт «Мадара», аби допомагати породіллям. За проханням молодих матусь їм приготують рекласуючі ванни, зроблять масаж, зварять їсти, побудуть Докладніше >>
Палій Юлія
Війна не просто увійшла в наше життя. Вона, на жаль, стала ним. Нахабно залізши в кожну домівку, у кожну душу. І як я не намагаюся відокремити її від своїх звичних справ, як не пробую виділити їй окреме місце, вона все одно вже в усьому назавжди. Кожного дня вона безжально руйнує світи, які я будувала не
Деркачова Ольга
«Ми були звичайною родиною, яка жила в любові, інколи в дрібних побутових сварках…» – ні, це не початок любовного роману. «Щастя було в усьому, планів на життя було так багато…» – це також не початок мелодрами про нещасливе кохання. «Мій тато дуже любив збирати гриби та гуляти в лісі…» – це не початок шкільного твору
Рязанцева Яна
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Магда Євген
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного