Для багатьох магазинне печиво є звичним варіантом перекусу на роботі. Ще й дітям до школи даємо – на випадок, якщо зголодніють. Це швидко і зручно. Проте часто не замислюємося, а що саме вживаємо у вигляді готового продукту під назвою “печиво”. Між тим, печиво – це продукт глибокої промислової переробки, який насправді не несе жодної поживної Докладніше >>
Вона вже готувалася віддати доньці свою нирку, бо лікарі прогнозували критичний стан. Тоді все обійшлося, але зараз чотирирічна дівчинка в черзі на трансплантацію в Мінську. В будь-який момент може почати жити на діалізі, а наразі тримається завдяки щоденній жмені підтримувальних ліків. Сім’я чотири роки тягнула все сама, брали кредити, в людей позичали, але тепер їхні Докладніше >>
Громадянка Польщі, яка навчається в Івано-Франківську, через втрату можливості виховувати сина та необхідність виплачувати аліменти пішла на страшний злочин – знайшла кілера, щоб той убив її колишнього чоловіка. Від любові до ненависті Ярослав Бардовський, убивство якого планувала ексдружина, каже, що історія їхньої сім’ї заледве вмістилася би у товстій книзі. З Зофією-Маріанною він одружився у 2013 Докладніше >>
У багатьох країнах коензим Q10 призначають у період епідемій грипу та ГРЗ. “Моя подруга живе в Америці. До свят прислала мені банку вітаміну – коензиму Q10. Каже, в Америці його вживають всі поголовно. А я вперше бачу… Що це за коензим, для чого він потрібен?” – поцікавилася якось знайома. Коли перепитали друзів з-за кордону, вони Докладніше >>
На першій сесії Галицького крайового сейму 1-ї каденції (1861-1865 років) було обрано 11 українських послів до Державної ради – австрійського парламенту. Серед них відзначався своєю активністю парох села Бабче Богородчанського деканату, отець Антін Могильницький, уродженець с. Підгірки поблизу Калуша. У 1861 році він проголосив у парламенті блискучу промову на захист української культури і мови. Його Докладніше >>
Один на двох бліндаж, пачка цигарок, шматок хліба, одна на двох міна – він поліг разом зі своїм побратимом. Франківський доброволець Андрій Витвицький із позивним Спікер поміняв священничу рясу на обладунки воїна. Став одним із засновників «Правого сектора», отримав медаль за оборону Авдіївки. Його дар надихати своїм словом і чудовим гумором порятував не одну душу Докладніше >>
Є люди, яких не лякають ні інвалідний візок, ні милиці, ні постійна темрява. Можливо, тому, що у їхній сім’ї таких людей аж двоє. На Франківщині подружніх пар, де і чоловік, і дружина з важкою інвалідністю, дуже мало. Але ті, що є, вже соціалізовані й щасливі, готові відкриватися світові. Любов на візках Півторарічна Діана має хлопчачий Докладніше >>
Майже шість років родина чекала повернення додому із зони АТО 35-літнього Михайла Турчина, який ще у 2014 році перестав виходити на зв’язок. Про зникнення сина матері довелося написати заяву до поліції. Потім були експертизи, за результатами яких ідентифікували тіло бійця. Минулого тижня він таки повернувся додому, щоправда – у труні. Десантники не помирають Коли почалася Докладніше >>
Земельні питання були одними із найважливіших серед тих, які вирішували українські посли (депутати) ще в Першому австрійському конституційному рейхстазі (парламенті), який збирався 10 липня 1848 – 7 березня 1849 років. Незважаючи на брак досвіду, недосконале володіння німецькою мовою, презирливе ставлення з боку панства, селянський посол Іван Капущак гідно представляв інтереси українців на засіданнях. Справжньою сенсацією Докладніше >>
Влітку, коли від спеки стікаємо потом, рука сама тягнеться до пляшки з водою. А от взимку багато хто страждає від зневоднення, навіть не здогадуючись про це. Здавалось би, у холодну пору року пити треба менше, бо ж холодно. Але батареї шпарять під підвіконням і висушують повітря в офісі, де ми проводимо цілі дні, та у Докладніше >>
Кажуть, що ці діти швидко дорослішають. І ще вони дуже не люблять фразу на кшталт «Все буде добре», адже точно знають – може і не бути. Одного разу їхні тати пішли на війну, дехто там уже п’ятий рік. І їхні діти переживають це по-різному: хтось хворіє або злиться, інші вирішують обрати військову професію, хтось плаче Докладніше >>
Йому вже не бути футболістом, як мріяв, тепер надіється, що хоч нормально ходитиме. 15-річний франківець Максим Коваль кілька років боровся з важким видом раку – саркома Юїнга. Онкологи передбачали ампутацію ноги, але хлопчика взялися лікувати угорські лікарі, які на нозі Максима провели унікальну операцію, у світовій практиці вона стала лише п’ятою. У дитини вирізали 30 Докладніше >>
Олександра Рибак (у дівоцтві – Стасюк) народилася 4 липня 1940 року в місті Станиславові (тепер – Івано-Франківськ), де її батько Микола Стасюк мав три шевських ательє. Своєю працею він доробився до гарного будинку на вулиці Матейка, в якому було 12 кімнат і 6 кухонь. Зрештою, сім’я була великою: окрім Лесі, було ще троє дітей, народжених Докладніше >>
Лікарі підпільного Українського Червоного Хреста стали кістяком медичної служби, яка надавала допомогу хворим воякам УПА. Ідейні медики робили операції у лісі та вогких підземних шпитальках, переховували вояків по хатах і навіть у цивільних лікарнях, що найбільше було поширено на Галичині. Патріотичні ідеї УПА відстоювали і лікарі-іноземці, серед яких дуже багато євреїв, а відважному італійському фельдшеру Докладніше >>
Цей хлопчина мав нелегке життя, і навіть після загибелі його шлях додому став випробуванням для рідних. Більше року тіло кіборга Миколи Самака пролежало у могилі під номером 872 у далекому Дніпрі. Ідентифікувати його особу вдалося аж після 12 експертиз ДНК. Недолюблений у дитинстві, Микола дуже мріяв колись побудувати хату з великими панорамними вікнами – аби Докладніше >>
Коли я готував до друку матеріали про хорунжого Леґіону Українських січових стрільців (УСС, «усусів») Юліяна Соколовського, викладач архітектури університету ім. Данила Галицького, професор Зеновій Соколовський приніс прорис його портрета. Юліан Соколовський був рідним братом його батька, священника УГКЦ Богдана Соколовського. Після Другої світової війни та радянської окупації України о. Богдан Соколовський відмовився перейти на російське Докладніше >>
І мама, і тато так вірять, що їхня дитина колись зможе ходити, що диво просто мусить статися. 13-річна Марічка Савчин з дитинства прикута до інвалідного візка. А зараз їй ще й терміново потрібна операція, бо сильно викривлений хребет тисне на внутрішні органи. Багатодітна сім’я тримається завдяки неймовірному почуттю гумору батька, який весь час жартує і Докладніше >>
«Приведи друга – отримай дозу». В Івано-Франківську купити наркотики так само легко, як і замовити піцу. Торгівля через інтернет зробила трунок фантастично доступним. Мережа кишить наркочатами, які стали особливо популярними серед неповнолітніх. Підлітки там і купують наркотики, і працевлаштовуються наркокур’єрами. Кажуть, у місті навіть з’явився так званий месник, який полює на таких кур’єрів, а потім Докладніше >>
(від четаря Леґіону УСС – до полковника Армії УНР) Військовий та педагогічний діяч, один із засновників Пласту, старшина Українських січових стрільців (УСС), організатор і полковник Січових стрільців у Києві, комендант куреня УСС, згодом – коша УСС, член Стрілецької Ради Іван-Олександр Чмола (пластове псевдо Чмоль) прийшов на світ 6 березня 1892 року в містечку Солотвині на Докладніше >>
Усі згадують його усмішку і велике серце. Франківський боєць Василь Джус ось-ось мав повернутися з війни додому. Мама вже не могла дочекатися, аби приготувати для єдиного сина його улюблений борщик. Дивний сон попереджав жінку про біду, шкода, що згадала вона про то аж на похороні своєї дитини. «Я живу, але я не живу, просто існую, Докладніше >>
Палій Юлія
Війна не просто увійшла в наше життя. Вона, на жаль, стала ним. Нахабно залізши в кожну домівку, у кожну душу. І як я не намагаюся відокремити її від своїх звичних справ, як не пробую виділити їй окреме місце, вона все одно вже в усьому назавжди. Кожного дня вона безжально руйнує світи, які я будувала не
Деркачова Ольга
«Ми були звичайною родиною, яка жила в любові, інколи в дрібних побутових сварках…» – ні, це не початок любовного роману. «Щастя було в усьому, планів на життя було так багато…» – це також не початок мелодрами про нещасливе кохання. «Мій тато дуже любив збирати гриби та гуляти в лісі…» – це не початок шкільного твору
Рязанцева Яна
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Магда Євген
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного