Нереабілітовані: Спогади про втрачену Криницю і життя на «рідній чужині»

Криницький Степан Семенович[1] народився дев’ятою дитиною в лемківській родині в давньому українському курортному містечку Криниця (українській Швейцарії) 15.01. 1936 р.[2]. В містечку відпочивали люди з усієї Європи, в часі війни збиралася українська інтелігенція, яка втікала від СРСР. Українці були землеробами, а земля на горбах кам’яниста, орати було трудно. Каміння викидав плуг, а діти його збирали Докладніше >>

Той, хто боровся за українську мову

На першій сесії Галицького крайового сейму 1-ї каденції (1861-1865 років) було обрано 11 українських послів до Державної ради – австрійського парламенту. Серед них відзначався своєю активністю парох села Бабче Богородчанського деканату, отець Антін Могильницький, уродженець с. Підгірки поблизу Калуша. У 1861 році він проголосив у парламенті блискучу промову на захист української культури і мови. Його Докладніше >>

Втекти від нелюда

Чоловік-тиран довго знущався над дружиною і чотирма дітьми. Мало не вбив. Вони повтікали назавжди з ненависної хати. Тепер переховуються. Мама гарує на кількох роботах, аби прогодувати сім’ю. В однієї з донечок епілепсія та рак, кілька тижнів тому вона ще й зламала стегно та потрапила в реанімацію. Жінка ледве витримує, забула, коли востаннє нормально спала. Грошей Докладніше >>

Їсти чи не їсти: коли голод буває корисним

Помірне голодування не лише не шкодить, а й дозволяє організму позбуватися старих запасів і, таким чином, стимулює оновлення й омолодження. Саме під час такого голодування активується автофагія – так зване прибирання внутрішньоклітинного сміття. Наші клітини постійно прибирають в організмі. Як пояснює професор кафедри медичної біології і медичної генетики ІФНМУ, лікар-генетик Руслан Козовий, у кожній клітині є Докладніше >>

Посол зі Старого Косова

Світлину українських послів першого Галицького крайового сейму 1861-1865 рр. ми помістили в одному з попередніх номерів «Галицького кореспондента». На ній – відомі галицькі політики-українці: духовенство на чолі з митрополитом Спиридоном Литвиновичем, письменники, громадські діячі та чималий гурт послів-селян, серед яких – Костин Лепкалюк зі Старого Косова. Незважаючи на те, що на середину ХІХ століття українське Докладніше >>

Пацієнта не має боліти: Франківський уролог про адекватне лікування і фантастичні проєкти

Недавно відділення урології і малоінвазивної хірургії, що в ЦМКЛ, суттєво оновили: зробили ремонт, пропонують якісну діагностику та оперативні втручання, після яких пацієнти йдуть додому вже через кілька днів. Завідувач відділення Ігор Білик розповідає про великий спектр обстежень і застерігає від найпоширеніших недуг. Адже є такі хвороби, з якими люди живуть роками, мордуються, але до лікаря Докладніше >>

Мийте руки: карантин по-франківськи

Пандемія коронавірусу не на жарт лякає прикарпатців. А хто не боїться самої хвороби, того лякають обмеження, які пов’язані з її поширенням. Станом на 19 березня, в області немає жодного підтвердженого випадку захворювання, втім задля безпеки людей, як і у всій країні, запроваджуються обмежувальні заходи. Спершу більшість франківців жартували з приводу карантину, лише окремі люди кинулися Докладніше >>

Цілюща жуйка

Вона виготовлена з натурального меду, воску, пилку і прополісу, в ній немає цукру чи штучних добавок. А ще вона – лікувальна. У чому секрет винаходу прикарпатських науковців? На Прикарпатті науковці винайшли засіб, який допомагає боротися з хворобою ясен. Це спеціальна лікувальна жуйка, в основі якої є карамелізований мед. “У ньому удвічі більша кількість біологічно активних Докладніше >>

“Жирово-вуглеводна бомба” для організму

Для багатьох магазинне печиво є звичним варіантом перекусу на роботі. Ще й дітям до школи даємо – на випадок, якщо зголодніють. Це швидко і зручно. Проте часто не замислюємося, а що саме вживаємо у вигляді готового продукту під назвою “печиво”. Між тим, печиво – це продукт глибокої промислової переробки, який насправді не несе жодної поживної Докладніше >>

Боротьба маленької лялечки

Вона вже готувалася віддати доньці свою нирку, бо лікарі прогнозували критичний стан. Тоді все обійшлося, але зараз чотирирічна дівчинка в черзі на трансплантацію в Мінську. В будь-який момент може почати жити на діалізі, а наразі тримається завдяки щоденній жмені підтримувальних ліків. Сім’я чотири роки тягнула все сама, брали кредити, в людей позичали, але тепер їхні Докладніше >>

Кілер для екскоханого

Громадянка Польщі, яка навчається в Івано-Франківську, через втрату можливості виховувати сина та необхідність виплачувати аліменти пішла на страшний злочин – знайшла кілера, щоб той убив її колишнього чоловіка. Від любові до ненависті Ярослав Бардовський, убивство якого планувала ексдружина, каже, що історія їхньої сім’ї заледве вмістилася би у товстій книзі. З Зофією-Маріанною він одружився у 2013 Докладніше >>

Коензим Q10: модний препарат чи рятівна панацея?

У багатьох країнах коензим Q10 призначають у період епідемій грипу та ГРЗ. “Моя подруга живе в Америці. До свят прислала мені банку вітаміну – коензиму Q10. Каже, в Америці його вживають всі поголовно. А я вперше бачу… Що це за коензим, для чого він потрібен?” – поцікавилася якось знайома. Коли перепитали друзів з-за кордону, вони Докладніше >>

Той, хто боровся за українську мову

На першій сесії Галицького крайового сейму 1-ї каденції (1861-1865 років) було обрано 11 українських послів до Державної ради – австрійського парламенту. Серед них відзначався своєю активністю парох села Бабче Богородчанського деканату, отець Антін Могильницький, уродженець с. Підгірки поблизу Калуша. У 1861 році він проголосив у парламенті блискучу промову на захист української культури і мови. Його Докладніше >>

Друг Спікер

Один на двох бліндаж, пачка цигарок, шматок хліба, одна на двох міна – він поліг разом зі своїм побратимом. Франківський доброволець Андрій Витвицький із позивним Спікер поміняв священничу рясу на обладунки воїна. Став одним із засновників «Правого сектора», отримав медаль за оборону Авдіївки. Його дар надихати своїм словом і чудовим гумором порятував не одну душу Докладніше >>

Особливі сім’ї

Є люди, яких не лякають ні інвалідний візок, ні милиці, ні постійна темрява. Можливо, тому, що у їхній сім’ї таких людей аж двоє. На Франківщині подружніх пар, де і чоловік, і дружина з важкою інвалідністю, дуже мало. Але ті, що є, вже соціалізовані й щасливі, готові відкриватися світові. Любов на візках Півторарічна Діана має хлопчачий Докладніше >>

Захисник під номером 9506

Майже шість років родина чекала повернення додому із зони АТО 35-літнього Михайла Турчина, який ще у 2014 році перестав виходити на зв’язок. Про зникнення сина матері довелося написати заяву до поліції. Потім були експертизи, за результатами яких ідентифікували тіло бійця. Минулого тижня він таки повернувся додому, щоправда – у труні. Десантники не помирають Коли почалася Докладніше >>

Перший досвід парламентаризму українців

Земельні питання були одними із найважливіших серед тих, які вирішували українські посли (депутати) ще в Першому австрійському конституційному рейхстазі (парламенті), який збирався 10 липня 1848 – 7 березня 1849 років. Незважаючи на брак досвіду, недосконале володіння німецькою мовою, презирливе ставлення з боку панства, селянський посол Іван Капущак гідно представляв інтереси українців на засіданнях. Справжньою сенсацією Докладніше >>

Не дай собі засохнути

Влітку, коли від спеки стікаємо потом, рука сама тягнеться до пляшки з водою. А от взимку багато хто страждає від зневоднення, навіть не здогадуючись про це. Здавалось би, у холодну пору року пити треба менше, бо ж холодно. Але батареї шпарять під підвіконням і висушують повітря в офісі, де ми проводимо цілі дні, та у Докладніше >>

«Де тато дівся?», або Як війна змінює дітей

Кажуть, що ці діти швидко дорослішають. І ще вони дуже не люблять фразу на кшталт «Все буде добре», адже точно знають – може і не бути. Одного разу їхні тати пішли на війну, дехто там уже п’ятий рік. І їхні діти переживають це по-різному: хтось хворіє або злиться, інші вирішують обрати військову професію, хтось плаче Докладніше >>

Неможливе – можливе: франківський хлопчик здолав саркому і мріє врятувати свої ноги

Йому вже не бути футболістом, як мріяв, тепер надіється, що хоч нормально ходитиме. 15-річний франківець Максим Коваль кілька років боровся з важким видом раку – саркома Юїнга. Онкологи передбачали ампутацію ноги, але хлопчика взялися лікувати угорські лікарі, які на нозі Максима провели унікальну операцію, у світовій практиці вона стала лише п’ятою. У дитини вирізали 30 Докладніше >>