Впродовж двох місяців громадська організація «Медіа група» досліджує обласний фонд охорони навколишнього середовища, який формується із податків підприємств, що забруднюють навколишнє середовище. На збереження природного навколишнього середовища Прикарпаття з обласного природоохоронного фонду щороку виділяють понад 100 мільйонів гривень, які повинні компенсувати природі області збитки від діяльності «забруднювачів». Більше про це можна прочитати у першому матеріалі «Медіа групи» «Мільйони, що не працюють на збереження довкілля».

У наступному матеріалі активісти більш детально вивчили Калуський район. Екологічні проблеми Калуша з року в рік в області називають «головною проблемою техногенно-екологічного характеру, яка склалася на території Прикарпаття», але, як з’ясувалося, найнебезпечніший регіон отримує лише 2-3% від загальної суми видатків обласного фонду охорони навколишнього природного середовища. Левова частка цих коштів, іде не в місто, а на район. А Міністерство екології та природних ресурсів України за три останні роки не профінансувало жодного природоохоронного заходу на території Калуша чи Калуського району, хоча загалом, на область впродовж 2016-2018 років було спрямовано понад 247 мільйонів гривень.

ГО «Медіа Група» дослідила, що за три останні роки на природоохоронні заходи Калуш отримав з області лише 3,5 мільйони гривень. Третина цих коштів була ще в 2016 році використана на берегоукріплення річки Лімниці в районі мікрорайону «Хотінь». В 2017-му за обласні кошти (150 тисяч гривень) були закуплені бетонні сміттєві урни, які встановили біля під’їздів багатоповерхівок. І лише в 2018 році місто, нарешті, отримало кошти на перші кроки для ліквідації джерел забруднення підземних вод.

Міський голова Калуша Ігор Матвійчук стверджує, що проблема засолення водоносних горизонтів на сьогодні є найбільш актуальною, адже місто ризикує зокрема втратити водозабір. Хоча це не означає, що Домбровський кар’єр уже не несе загрози.

Також актуальною залишається проблема просідання земної поверхні, яка нині найбільш очевидна в районі вулиці Глібова. Нагадаємо, що перше масштабне просідання в районі нинішньої вулиці Вітовського відбулося ще у 1987 році. Тоді під землю пішло близько сорока тисяч метрів кубічних грунту разом із будинками, гаражами, господарськими будівлями та садами. В 2008-му в цьому ж мікрорайоні утворилася нова воронка. А в 2015-му — ще одна. Щоб засипати воронки, знадобилося кілька років, а міському бюджету це коштувало мільйона гривень. Проте, науковці певні: провалля можуть утворюватися знову, адже приблизно третина Калуша — над шахтами.

Варто згадати, що згідно з інформацією фіскальної служби, в Івано-Франківській області за останніх три роки платники екологічного податку поповнили бюджет на понад мільярд гривень. Більш детально про роботи та підрядників читайте у статті «Крізь пальці: на калуську екологію та проблеми району».

 

*Публікація була створена за фінансової підтримки Європейського Союзу. За зміст публікації відповідальність несе ГО «Медіа Група». Зміст публікації не є відображенням офіційної позиції Європейського Союзу.