Міністерство освіти пропонує з трьох самодостатніх університетів Івано-Франківська зробити два. Університет нафти й газу, Медичний та Прикарпатський університет імені Василя Стефаника планують об’єднати.
У МОН пропонують, щоб у містах, де мешкає від 100 до 350 тисяч громадян, варто утримувати не більше двох ЗВО. До таких міст входять: Полтава, Тернопіль, Івано-Франківськ, Чернігів, Луцьк, Житомир, Суми.
Натомість, у містах із кількістю мешканців більш як 350 тисяч може формуватися мережа ЗВО, що передбачає заклади трьох типів: навчальні інститути, які мають тісний зв’язок із роботодавцем, дослідницькі університети та міжгалузеві (світоглядні) або спеціалізовані (наприклад музичні) академії.
“Місто проти! Ініціатива МОН обʼєднати ВНЗ нелогічна. Не можна привʼязувати кількість населення до кількості університетів. Бо більшість студентів наших вишів – це якраз мешканці з інших міст, областей та, навіть, країн. Кожен франківський університет – унікальний! Кількість ВНЗ має визначатися якістю освіти!”, – підкреслив очільник міста.
Руслан Марцінків запевнив, що він з депутатами на сесії обов’язково звернеться до урядовців.
«А чи потрібна їм правда?» – це питання лектор поставив організаторам перед тим, як почати розповідати про «Моніторинг наративів у мережі, дезінформацію». Ми говорили про Польщу, але він кілька разів повторив, що ці тенденції є й в інших європейських країнах. Хтось, як буває, нічого не зрозумів. І я теж перед тим, як писати цей пост,
Це назва роботи Володимири Кабаченка 1993 року, що була представлена на одній із «Імпрез» в Івано-Франківську. Саме ця назва, як на мене, найкраще характеризує те, що відбувалося тоді у мистецькому житті міста, а також почасти теперішнє сприйняття довколаімпрезних експозицій у Музеї мистецтв Прикарпаття та виставковій залі Івано-Франківської обласної організації Національної спілки художників України. Цьогоріч минає
Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи