• Команда “20 днів у Маріуполі” привезла переможну статуетку Оскара в Україну

  • 19 квітня режисер Мстислав Чернов повернувся в Україну.

    Творець документального фільму “20 днів у Маріуполі”, який здобув історичну перемогу на премії Оскар 2024, привіз статуетку до Києва.

    Разом із Мстиславом Черновим додому повернулись продюсерка Василиса Степаненко та фотограф Євген Малолєтка. Творці переможної стрічки привезли також нагороду BAFTA, пише 24 Канал.

    Команда “20 днів у Маріуполі” привезла Оскар в Україну

    Режисер Мстислав Чернов, продюсерка Василиса Степаненко та фотограф Євген Малолєтка, отримали перший в історії України Оскар за документальний фільм про облогу російською злочинною армією українського міста. За цю роботу вони також здобули ряд кінонагород, включаючи BAFTA.

    А тепер команда привезла переможні статуетки до Києва. Ці нагороди будуть виставлені в українському офісі американського інформаційного агентства Associated Press.

    “Раді повернутися в Україну. Ми відчували підтримку українців – це те, що не встигли сказати зі сцени кінопремії”, – звернувся до людей Чернов у будівлі вокзалу.

    Творці “20 днів у Маріуполі” вдячні українцям: що вони кажуть

    Творці висловили свою вдячність українцям і згадали бійців, які допомогли вирватися з оточеної лікарні у Маріуполі – 73 центр ССО, зазначивши, що деякі з них досі продовжують боротися на фронті.

    Євген Малолєтка також повідомив, що фотографії та відео з оточеного росіянами міста допомогли багатьом людям, які перебували поза Маріуполем, знайти своїх рідних.

    “Люди просили “зніміть нас”. Вони не сподівались, що щось зміниться, що війська НАТО прийдуть і прорвуть цю блокаду. Для людей важливо знати, що їх чують”, – сказала команда фільму.

    Режисер документальної стрічки зазначив, такі моменти в житті нашої країни, зокрема, як перемога на Оскарі, дають сили людям, яким не байдужа доля України: військовим, лікарям та багатьом іншим.

    Творці щасливі й вдячні за те, що змогли виїхати із Маріуполя і створити такий важливий для країни фільм та сподіваються, що місто звільнять, а всі воєнні злочини будуть покарані.

    До теми: “20 днів у Маріуполі” будуть доступні до перегляду на Netflix вже з 21 квітня

    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!

    НАШІ КОЛУМНІСТИ ТА БЛОГЕРИ

    Соболик ТетянаСоболик Тетяна

    Правда про дезінформацію. Погляд Польщі

    «А чи потрібна їм правда?» – це питання лектор поставив організаторам перед тим, як почати розповідати про «Моніторинг наративів у мережі, дезінформацію». Ми говорили про Польщу, але він кілька разів повторив, що ці тенденції є й в інших європейських країнах. Хтось, як буває, нічого не зрозумів. І я теж перед тим, як писати цей пост,

    Деркачова ОльгаДеркачова Ольга

    «СОРОКА, ЯКА НЕ МОЖЕ ВТОРОПАТИ, ЩО РОБИТЬ ЩУКА»

    Це назва роботи Володимири Кабаченка 1993 року, що була представлена на одній із «Імпрез» в Івано-Франківську. Саме ця назва, як на мене, найкраще характеризує те, що відбувалося тоді у мистецькому житті міста, а також почасти теперішнє сприйняття довколаімпрезних експозицій у Музеї мистецтв Прикарпаття та виставковій залі Івано-Франківської обласної організації Національної спілки художників України. Цьогоріч минає

    Палій ЮліяПалій Юлія

    Блог дружини військового: хочу, щоб мене пам’ятали хорошим

    Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про

    Рязанцева ЯнаРязанцева Яна

    Покровський напрямок: що зараз відбувається на українському сході?

    В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів.  Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи