Документальну стрічку, що висвітлила воєнні злочини окупантів, вона назвала “ярмарком цинізму”.
Породілля Маріанна Вишемирська, яка стала на бік Росії після евакуації з Маріуполя, висловилась про фільм “20 днів у Маріуполі”. Маріанна Вишемирська заявила російським пропагандистам, що навіть не переглянула фільм. Але змогла зробити висновки про стрічку, яка отримала премію “Оскар”, пише “Кіно 24″.
Маріанна Вишенська сказала, що хоч фільм не дивилась, але бачила кадри й скриншоти звідти, які їй надсилали підписники. За словами пропагандистки, її образ “використали” і вибрали найбільш вигідні кадри з евакуації.
“Знаєте, сам фільм і вручення я не дивилася, але я прекрасно розумію, що там було. Ну, ніяк інакше, як, скажімо так, окрім як ярмарком лицемірства, я це назвати не можу”, – сказала Вишемирська.
Породілля додала, що для неї було очікувано, що “20 днів у Маріуполі” отримає Оскар, бо “все було так задумано”. І заявила, що не заглиблювалась у цю тему, тому що була зайнята “важливими справами”.
Що відомо про Маріанну Вишемирську
Понад 2 роки тому, 9 березня 2022 року, російські війська вдарили по лікарні Маріуполя, пологовий будинок зазнав руйнувань. Журналіст Євген Малолєтка зробив фотографії, де у кадр потрапила блогерка і модель Маріанна Вишемирська. Вона отримала поранення внаслідок авіаобстрілу. Світлини з нею розлетілися світом.
Згодо стало відомо, що Вишемирська з новонародженою донькою переїхала до Москви і стала на бік Росії. Вона займається так званими соціальними проєктами та веде пропагандистську діяльність. На тлі фіктивних виборів у Росії Маріанна агітує голосувати за Путіна.
«А чи потрібна їм правда?» – це питання лектор поставив організаторам перед тим, як почати розповідати про «Моніторинг наративів у мережі, дезінформацію». Ми говорили про Польщу, але він кілька разів повторив, що ці тенденції є й в інших європейських країнах. Хтось, як буває, нічого не зрозумів. І я теж перед тим, як писати цей пост,
Це назва роботи Володимири Кабаченка 1993 року, що була представлена на одній із «Імпрез» в Івано-Франківську. Саме ця назва, як на мене, найкраще характеризує те, що відбувалося тоді у мистецькому житті міста, а також почасти теперішнє сприйняття довколаімпрезних експозицій у Музеї мистецтв Прикарпаття та виставковій залі Івано-Франківської обласної організації Національної спілки художників України. Цьогоріч минає
Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Соболик Тетяна 
Деркачова Ольга 
Палій Юлія 
Рязанцева Яна