Між політичним керівництвом та військовим керівництвом України немає конфліктів, існують лише “ситуативні дискусії”, але позиція військових та політичних еліт в Україні консолідована. Про це в ефірі  “Радіо Свобода” заявив радник голови Офісу Президента України Михайло Подоляк, передає УНН.

“Ми наполягаємо на тому, що конфлікту не існує. Ще раз підкреслюю, що президент Зеленський перебуває в постійній комунікації з паном Залужним. Безумовно є ситуація, коли треба проводити ті чи інші розмови на Ставці з урахуванням того, як просуваються наші наступальні операції, які корективи треба вносити, що треба робити для того, щоб це було ефективніше. Але ще раз підкреслюю – ці спілкування щоденні в робочому форматі”, – резюмував Подоляк.

За його словами, заяви про суперечки між президентом і Головнокомандувачем вигідні лише для Росії, оскільки вони можуть спровокувати внутрішньополітичні конфлікти в Україні.

Разом з тим радник голови Офісу Президента України Михайло Подоляк відкинув заяви народної депутатки від “Слуги народу” Мар’яни Безуглої в бік головнокомандувача Валерія Залужного щодо відсутності плану ведення війни на наступний рік.

“Друге – на мій погляд, безумовно, план на 2024 рік існує. Про це говорить і президент, і сам пан Залужний. Корективи, які треба вносити, зброя, яка нам потрібна на цьому етапі, технологічний ривок, про який говорить пан Залужний – це все зрозуміло. З урахуванням знову ж таки бюджету, який прийнятий і підписаний президентом і чітко фіксує, що ми будемо робити з точки зору матеріальних ресурсів для ефективного проведення війни. На Ставці паралельно з цим вносяться корективи у тактику на тих чи інших напрямках”, – заявив Подоляк.

Він також заявив, що Офіс Президента не модерує висловлювання депутатів, тож вони вільні у своїх висловлюваннях.

Водночас за його словами, депутатів не можуть ознайомити з планом ведення бойових дій, тому що орган, який його узгоджує – це Ставка Верховного головнокомандувача.

“Третя складова – у нас традиційно депутати, не тільки провладні, будь-які, мають бажання коментувати ті чи інші дії посадових осіб. Навіть радикально, я б сказав, коментувати. На мій погляд, це неправильна стратегія, у тому числі для депутатів”