Міністр закордонних справ України переконує, що на саміті у Вільнюсі НАТО має визначити осяжні перспективи вступу України, тому що “Києву потрібен Альянс, а Альянсу потрібен Київ”.

Про це йдеться у його великій статті для Foreign Affairs, пише “Європейська правда“.

Дмитро Кулеба зазначив, що вступ Фінляндії до НАТО став “зсувом тектонічних плит європейської безпеки”, та цей зсув не буде завершений, доки до Альянсу не приєднається і Україна. 

Він акцентував, що з повномасштабним нападом Росії на Україну Путін почав руйнувати безпековий порядок у Європі, який сформувався після Другої світової війни, тому ставки вкрай високі не лише для України – від розв’язки у війні залежить мир і стабільність у Європі у майбутньому. 

“Для цього потрібно визнати неминуче: Україна вступить до НАТО і це станеться радше швидше, ніж пізніше. Альянсу час облишити пошук виправдань та розпочати процес, який завершиться вступом України. Це продемонструє Путіну, що він уже зазнав невдачі і змусить його вгамувати амбіції”, – аргументує глава МЗС.

Кулеба зазначив, що Україна, захищаючись, вже довела, що більш ніж готова до членства і буде цінним союзником. Він закликав членів Альянсу відійти від невизначеності щодо вступу України.

“Нині нам потрібне чітке письмове зобов’язання від союзників, яке визначить шлях до вступу України в НАТО”, – зазначає Кулеба.

На його думку, саме відсутність визначеності після Бухарестського саміту 2008 року стала “найкращим союзником для Путіна”. Він відкинув найпоширеніший аргумент проти прийняття України до Альянсу про те, що зміна позаблокового статусу України може “спровокувати Москву”.

Кулеба нагадав, що на момент, коли Росія окупувала Крим і почала гібридну агресію на Донбасі, Україна була позаблоковою державою. Так само тоді, коли Путін пішов на повномасштабне вторгнення, НАТО ще не давав Україні осяжних перспектив вступу. Врешті, він наводить як приклад вступ до Альянсу Фінляндії – реакцією Росії на подовження кордону з НАТО на 1300 км стало лише применшення важливості її вступу загалом. 

Так само, зауважив він, втратили актуальність аргументи, що в українському суспільстві немає однозначної підтримки вступу, чи що вона дуже різниться за регіонами. Кулеба нагадав також, що суспільство у країнах-членах НАТО – від 65% до 80% опитаних залежно від країни – сприймають напад Росії на Україну як напад на Європу загалом. 

“І лідери більшості країн НАТО, і громадськість у цих країнах сприймають Україну як невід’ємну частину західної архітектури безпеки. Час діяти відповідно до цих переконань”, – зазначив він. 

За його словами, несуттєвий аргумент і про відсутність єдності в Альянсі щодо прийняття України. Як приклад він наводить рішення ЄС про статус кандидата для України, що на початку шляху також виглядало малоймовірним. 

“Російська агресія проти України вже надала Альянсу нової сили і нового raison d’être (сенсу існування, значущості – прим. ред.). Подолавши розбіжності з союзниками, до НАТО приєдналася Фінляндія. Швеція теж пройде цей шлях, а згодом його може пройти і Україна. Це лише питання політичної волі… Час облишити виправдання і нарешті визнати, що немає альтернативи повноправному членству України, якщо метою НАТО є гарантування безпеки євроатлантичної спільноти… Якщо залишити Україну вразливою, це призведе лише до подальшої нестабільності та російської агресії”, – наголошує він. 

Кулеба зазначив, що зовсім не ставить під сумнів поточну підтримку України, але має побоювання щодо того, якою є більш довгострокова стратегія НАТО щодо України, та чи вона знову не виявиться надто обережною. 

До теми: Усі країни-союзники НАТО погодилися, що Україна стане членом Альянсу, – Столтенберг