Мама була шокована: прикарпатська студентка воює в мінометній батареї

  • Студентка ПНУ Оля з позивним «Маруся» щойно почалося повномасштабне вторгнення вступила без жодних вагань до лав Збройних сил України.

    «Я була готова, мала тривожну валізку і готувала своїх друзів, знала, де є бомбосховища у Франківську, мала план дій на випадок тривоги. У мене наче було передчуття, що щось має статись. Мама дізналася, що я поїхала на війну вже через кілька днів після мого від’їзду, і була спочатку шокована моїм рішенням, однак потім змирилась і не заперечувала» – каже «Маруся», пише «Галицький кореспондент» з посиланням на сторінку 102 бригади Сил тероборони ЗСУ. 
     
     
    Оля навчається на історичному факультеті. До силових структур мала потяг ще зі шкільних часів – після останнього дзвоника подала документи на вступ до навчального закладу МВС у Львові, одночасно – до інституту Сухопутних військ ім. П. Сагайдачного у Львові, але вступити не вдалось з першого разу, тому довелося йти до цивільного.
     
    Навчаючись в університеті, Оля відвідувала військову кафедру, ходила на різноманітні вишколи й мала намір підписати контракт з 102 бригадою ТрО ще до війни, одразу після прийняття закону про національний спротив.
     
     
    Певний час «Маруся» виконувала обов’язки в службі поштового зв’язку, але завжди хотіла піти в бойовий підрозділ.
     
    «Я спілкувалась з різними людьми, пробувала багато разів перевестись, в тому числі в батальйони інших бригад. Я хотіла йти в штурмову бригаду бойовим медиком, але в останній момент, коли вони виїхали під Бахмут, сказали, що не візьмуть, бо в мене немає досвіду. Потім пробувала в інші бойові підрозділи – теж чомусь не хотіли брати без досвіду. Мабуть, мене жаліли, бо я дівчина, а те, що я не маю досвіду – це лише привід не пустити мене». 
     
     
    Зараз Оля – оператор БПЛА в мінометній батареї. Нещодавно пройшла підготовку за проєктом «Армія дронів» і має сертифікат пілота БПЛА.
     
    «Комусь може здатись, що виліт БПЛА на бойове завдання – це те саме, що запустити цивільний дрон десь над містом чи над полем, але насправді це не так, бойовий виліт – це серйозніше, тут більше відповідальності. Дуже легко втратити дрон, а він дорогий, потрібно не просто познімати природу, а виконати певне бойове завдання. Крім того, пункт управління БПЛА під постійною небезпекою ураження ворогом», – розповідає франківка. 
     
    Після закінчення війни Оля планує працювати за своїм фахом – істориком. 
     
    «Історія України надзвичайно цікава і багата на різні події, але, на жаль, про неї мало хто знає у світі, тому що ворог століттями фальсифікував її. Маю різні ідеї та проєкти, наприклад розвивати військову історію, досліджувати окопи, зайнятись тим, щоб було менше чорної археології в Україні, щоб усі артефакти були задокументовані. Одне з моїх хобі – військово-історична реконструкція. Наприклад, ми реконструюємо медика 95 піхотного полку часів 1 світової війни. Ми, група однодумців, просто зібрались і вирішили відтворити певну історичну подію. Якраз перед війною ми відтворювали Різдво в окопах. В Україні військово-історична реконструкція на дуже низькому рівні, нижче, ніж в інших країнах. У них є державні програми, які виділяють на це кошти – у нас це все на ентузіазмі. Тож маємо над чим працювати, адже у нас дуже багата історія, насичена колоритними персонажами та подіями, і у нас є що показати світові», – каже дівчина. 
     

  • Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!