Вперше від початку повномасштабної війни волонтери центру «Маскувальні феї» припинили замовлення на маскувальні сітки. Не вистачає рук, аби підготовлювати тканину і плести. Наразі в черзі – аж 80 сіток, пише «Галицький кореспондент».
«Ви навіть не уявляєте, як важко відповідати на дзвінок зі Сходу, що тут, у тиловому Франківську, з сітками допомогти не можемо, але ви там тримайтесь… – каже співзасновниця «Маскувальних фей» Олена Николин. – Чи, може, сказати хлопцям з Бахмута, що сітки будуть, але треба почекати в черзі місяць-півтора? Декотрі військові, з якими ми постійно працювали, були настільки здивовані, що навіть запитували, може, у нас щось трапилося і треба чимось допомогти. Вони ж звикли, що ми – невтомні. І мені соромно їм казати, що нам просто бракує людей».
Чому склалася така ситуація? По-перше, зросли запити на сітки. І ще почалися «городи». У людей побільшало роботи по господарці. А багато волонтерських філій – саме у селах.
Феї, ельфи і мольфари
Сашко, Оленка і Оленка – підприємець, логопед і мама в декретній відпустці – троє франківців, які почали волонтерити ще з першого дня великої війни. Ініціативні та ідейні, об’єдналися, аби робити добрі справи для армії. Своїх однодумців у спільноті називають феями, ельфами і мольфарами.
Кажуть, найважче – коли замовлену сітку більше немає кому відправляти. Або коли сітка не доїжджає до позиції, і «дай Бог, щоб не доїхала тільки сітка».
Тоді дуже опускаються руки. Але ненадовго – волонтери запевняють, що не спиняться аж до перемоги.
Волонтерський центр «Маскувальні феї» координує 10 локацій на Прикарпатті, три – в Івано-Франківську. Для плетіння маскувальних сіток надають усе, що треба: основу і тканину. Прийти навіть на пів години чи годину – це вже велика допомога.
Також щовихідних можна приєднатися до волонтерів у міському парку в Івано-Франківську, біля літньої сцени. Принаймні протягом червня ця локація точно буде «працювати».
Допомагати «Маскувальним феям» можна навіть удома. Волонтери привезуть матеріали куди потрібно і покажуть що і як робити. До речі, можна лише нарізати тканину.
У травні волонтери побили всі свої рекорди: зробили і передали майже 80 сіток різних розмірів, загалом до 2 кв. км маскування.
Щодо продуктивності, то одна досвідчена людина «закриває» один квадратний метр приблизно за дві години. Мінімальний розмір сіток, які замовляють захисники – 5 на 4.
Основні матеріали – спанбонд і трикотаж. У «маскувальних фей» вже налагоджена співпраця з виробником спанбонду і магазинами секонд хенду, завдяки яким немає проблем з тканинами.
«Спанбонд – легкий, якщо загориться, то не капає і не стікає, дуже швидко висихає під сонцем, – пояснює волонтерка. – На початку вторгнення траплялися такі ситуації, коли люди приносили з дому якісь зашкарублі радянські шинелі чи білі сукні з першого причастя. Мовляв, вони ж білі і зелені – отже мають підійти. Але це не провина людей, а швидше звичайне нерозуміння ситуації».
Тоді волонтери теж вчилися на власному досвіді. Всі сітки, які плели, спершу перевіряли на придатність до воєнних умов: обливали водою, підпалювали, у темноті світили ліхтариком, аби бачити, наскільки тканина помітна.
«Хлопці, валіть їх!»
Кожного сезону актуальні сітки різні кольори. Мало того, кожен колір має ще й кілька відтінків. Усе залежить від погодних умов та регіону. Аби розуміти, яка має бути сітка, волонтери зазвичай просять у військових фотографію місцевості.
Наприклад, на Донеччині зараз треба сітки чорних і коричневих тонів, адже повсюди вирви. Така сама ситуація на Харківщині. У степах Запорізької і Херсонської областей мають бути зелено-жовті кольори.
Також треба брати до уваги, що військова техніка – зеленого кольору. І якщо її ще й накрити зеленою сіткою, то вона не маскуватиме, а навпаки – видаватиме, Тому волонтери дуже ретельно підбирають відтінки. Коли просять дати будь-яку сітку, вони просто відмовляють. Бо не можна туди давати будь-яку.
Маскувальні сітки потрібні завжди і багато.
«Авто на фронті – розхідний матеріал, може «прожити» там не більше доби. А що ж тоді казати про маскувальну сітку?» – каже Олена Николин.
До кожної сітки волонтери додають прапор, патріотичні браслети, які плетуть дітлахи, а ще листівку: «Хлопці, пишаємося вами, валіть їх! Після Перемоги всі бігом в Івано-Франківськ святкувати!».
Наталя МОСТОВА