Національний Банк України ввів у обіг пам’ятну монету “Передова”. Її присвятили медикам і військовим, а в їхніх героїчних образах — і представникам інших професій за відданість справі, сміливість і професіоналізм.
Тираж монети — 45 тисяч. Номінал — 5 гривень. Ввели в обіг з 12 жовтня 2020 року. Про це інформує Міністерство оборони України.
На аверсі монети розміщено: угорі – малий Державний Герб України та напис УКРАЇНА; праворуч на матовому тлі напис РАЗОМ (вертикальний) та номінал монети 5/ГРИВЕНЬ (вертикальний напис); ліворуч на дзеркальному тлі: дві руки, які демонструють знак V, поширений жест, що означає перемогу та мир, рік карбування монети — 2020 та логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України.
На реверсі монети зображено образи медика та військового (кольорові, використано тамподрук), між якими вертикальний напис ПЕРЕДОВА.
Присвячена монета медикам і військовим, а в їхніх героїчних образах — і представникам інших професій за відданість справі, сміливість і професіоналізм. Під час пандемії, в умовах боротьби України за територіальну цілісність країни, у кожного своя передова та своя лінія фронту і тільки докладаючи спільних зусиль можна перемогти.
«А чи потрібна їм правда?» – це питання лектор поставив організаторам перед тим, як почати розповідати про «Моніторинг наративів у мережі, дезінформацію». Ми говорили про Польщу, але він кілька разів повторив, що ці тенденції є й в інших європейських країнах. Хтось, як буває, нічого не зрозумів. І я теж перед тим, як писати цей пост,
Це назва роботи Володимири Кабаченка 1993 року, що була представлена на одній із «Імпрез» в Івано-Франківську. Саме ця назва, як на мене, найкраще характеризує те, що відбувалося тоді у мистецькому житті міста, а також почасти теперішнє сприйняття довколаімпрезних експозицій у Музеї мистецтв Прикарпаття та виставковій залі Івано-Франківської обласної організації Національної спілки художників України. Цьогоріч минає
Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи