Позивний “Філософ” йому дали побратими під час навчань.
Історію Назарія Луканюка розповіли на сторінці 710 бригади охорони Держспецтрансслужби у Facebook.
Назарію 22 роки. Він народився у селі Малий Рожин, що на Косівщині. Це невеличке село з населенням близько 1000 осіб, із неймовірною природою і краєвидами, в якому досі панують справжні українські традиції.
“Для мене це те місце, котре хочеться захищати. І на початку війни я зрозумів, що я не переживу, якщо воно буде російським”, – каже Назар, розповідаючи про свою малу Батьківщину.
До війни Назар жив і працював в Польщі – у ресторані, на посаді офіціант-менеджера. Він намагався відкрити власну справу, але війна вплинула на плани.
“В кінці лютого 2022 року, разом з батьком, ми повернулися в Україну, пішли у військкомат і так потрапили до Держспецтрансслужби”, – розповідає Назар Луканюк.
З березня 2022 року боєць проходив службу в батальйоні охорони, а в грудні 2022 долучився до лав бойового підрозділу 710 бригади охорони Держспецтрансслужби, який виконує завданні в зоні бойових дій. Був командиром відділення вогневого ураження.
Брав участь у виконані завдань з оборони та в наступальних діях бойового підрозділу. Отримав контузію, згодом лікувався, зараз проходить реабілітацію.
Про життєве кредо військовий говорить по-філософськи: “Єдині плечі, на які ти можеш покластися в житті – це твої власні!”
Вдома на Героя чекають дві бабусі, мама та дві сестри.
Назар розповідає, що після війни відвідає могили своїх загиблих товаришів.
“Тих, хто віддав найбільшу ціну на цій війні. Після війни буде найкращий час, щоб поскорбити за ними. А зараз найкращий час, щоб мститися за них”, – підкреслив боєць.
До теми: Снайперка «Фенікс» готується до протезування
Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!
Деркачова Ольга 
Рязанцева Яна 
Магда Євген 
Волошин Тарас