Старовинні козацькі пісні у виконанні Тараса Житинського тримають бойовий дух багатьох воїнів на передовій і підтримують ветеранів у шпиталях.

Сьогодні, 2 жовтня, в Івано-Франківську 68-річний Тарас Житинський, музикант, вокаліст, автор, виконував повстанські, козацькі та забуті українські пісні під гітару. Послухати і поспілкуватися з виконавцем прийшли також військові і ветерани, пише Галицький кореспондент. Воїни ділилися, що слухали пісні Житинського і коли їхали на бойові завдання, і коли – поверталися.

Музикант вже видав не один альбом козацьких пісень та балад. Цікаво, що в його репертуарі є пісня, яку в оригіналі українською співав сам Нестор Махно. Йдеться про пісню «Любо, братці, любо». Українську версію цієї пісні записав етнограф Олександр Гриб багато років тому на півдні України. Він подарував Тарасові касету, на якій той почув розмову з літнім чоловіком, який розповів про те, що його дід воював у військах батька Махна і співав цю пісню саме українською мовою.

«Пісні козацькі, Січових Стрільців, УПА – це наш зв’язок з минулими століттями, це підтримка наших предків, – каже музикант. – В українських піснях є притаманна лише нам ширина мелодії. І не важливо: це військова пісня чи про любов».

Він розповідає, що дуже відомі морські козацькі пісні, особливо на ранніх етапах Запорізької Січі. Козаком можна було стати тільки після морського походу. Якщо зміг пройти це випробування, отже гідний належати до козацтва.

«Звідти, до речі, походить і прислів’я «чи пан, чи пропав – двічі не вмирати», – додає Тарас.

Пісні, які виконує, Житинський знає не лише з книжок, але й від батька і діда. Історія визвольного руху українців тісно пов’язана з історією його репресованої родини. Дід воював у підрозділі Січових Стрільців у військах Симона Петлюри. Загалом пройшов три війни, починаючи з 1915 року. Батько долучився до УПА від початку її заснування. А після війни потрапив до сталінських таборів, потім його заслали до Північного Казахстану.

З 2014 року Тарас їздить до вояків на фронт. Називає їх козаками. Під час концерту в Івано-Франківську музикант також виконав авторську пісню, яку написав саме на початку АТО.

«Я бачив яку армію ми мали тоді. Під час ранкового шикування хлопці виходили в тому, що мали: шльопанці, кросівки… Зброї не було. Напівголодні. Це не порівняти з нинішньою армією, – каже виконавець. – Тепер це дійсно могутнє військо, яке постійно розвивається».

Житинський також поділився піснями, які, як він сам називає, – з рубрики «крадені». Він розповів, що російська пісня «Ой, мороз, мороз, не морозь мене…» насправді – плагіат давньої української народної, яку музикант теж презентував під час концерту.

Читайте також: Прикарпатський військовий Сергій Любих дебютував зі своїми піснями