«Я божеволію, бо не розумію що зі мною відбувається». Психологи часто чують таке від ветеранів, які недавно повернулися з війни. Але далеко не кожен з них поки готовий звертатися до психолога. Правильно підібрані книги можуть стати певною опорою в цивільному житті, пише Галицький кореспондент. 

Фото Романа Винничук

На своїх тренінгах психологиня Тетяна Сухоборова нерідко рекомендує книги ветеранам, у яких є стигма на звернення до психолога, але водночас присутня симптоматика, що заважає їм жити. Часто книги дарують ветеранам родичі, які бачать, що їм потрібна підтримка, але разом з тим не готові звертатися по допомогу.

«Інколи даю такі рекомендації ветеранам, які проходять у мене психореабілітацію як доповнення до терапії», – додає Тетяна Сухоборова.

Психологиня Юлія Боринець пояснює – коли ветеран у книзі читає описані і пояснені свої симптоми, то розуміє – з ним усе гаразд, це нормальна реакція психіки на ненормальні події та умови.

Після важких чи множинних контузій далеко не всім вдається добре концентрувати увагу. Але якщо ветеран може це робити хоча б 15 хвилин, можна рекомендувати книги, де висвітлені теми про повернення до цивільного життя, моральну травму, книги, написані іншими ветеранами. Але це мають бути книги не про бойові дії, битви, героїв, насилля тощо, а ті, де діляться досвідом ветерани чи психотерапевти про те, що може сприяти адаптації і відновленню.

Книги про війну, як і фільми, можуть і ретравматизувати, і лікувати – все залежить від того, хто буде читати\дивитися, зазначає Тетяна Сухоборова. Якщо у ветерана є гострий посттравматичний стресовий розлад  (ПТСР), або в книзі він знайде тригер своєї травми, це може загострити симптоми. Саме тому важливо читати за рекомендаціями побратимів або свого психолога, які зможуть оцінити: буде зараз користь для ветерана від цього процесу чи навпаки.

«Для багатьох хлопців, особливо тих, що молодші, складно присвоїти собі новий статус – ветерана, – каже Андрій Фармуга, ветеран, координатор ветеранського напряму платформи Тепле Місто, засновник Школи ветеранської підтримки. – Якраз книги дають більше роз’яснення, і після роздумів над прочитаним дозволяють прийняти нову роль». 

  «Плем’я» Себастьян Юнгер

Нас травмують не війни, особисті втрати чи природні катаклізми — нас травмує відокремленість, йдеться в описі до книги. Автор звертає увагу, що для ветеранів, які повернулися до мирного життя, вкрай важливою є не просто турбота і підтримка, а відчуття належності до спільноти. На війні солдати ігнорують політичні чи соціальні відмінності всередині свого взводу, однак після повернення до мирного життя потрапляють у суспільство, розколоте на конкуруючі касти.

«Основна ідея, яку я почерпнув з цієї книги – це те, що дуже часто не так бойова травма призводить до ПТСР, як втрата свого «племені» після повернення з війни, – ділиться Андрій Фармуга. – Плем’ям ми називаємо побратимів, з якими пережили дуже пікові емоції і ситуації, і зрештою вижили разом. Власне у книзі добре пояснюється, чому так відбувається і що з цим робити, як знайти інше, нове плем’я в цивільному житті». 

За словами психологині Тетяни Сухоборової, книга містить відповіді на більшість запитів ветеранів: чому хочуть повернуся знову воювати; чому важко переживають не тільки смерть побратимів, а й ворогів, яких вбивали впритул; чому нелегко адаптуватися в цивільний простір та інші.

Також цю книгу психологиня рекомендує для всіх українців у війні: про самовизначення, позитивний вплив війни на психіку, про те, чого очікують від нас ветерани і чому ветерани війни – не жертви.

 «Одного разу воїн – воїн назавжди» Чарльз Гоуґ

Повернутися додому – чергове бойове завдання. І ця книжка може допомогти у цьому. Написана військовим психіатром, полковником американської армії з посвятою українським ветеранам.

Чарльз Гоуґ присвятив життя допомозі ветеранам у подоланні впливу війни на психічне здоров’я. Його книжка пропонує конкретний набір навичок і порад, що допоможуть впоратися з психофізіологічними наслідками війни, бойовим стресом та посттравматичним стресовим розладом.

Одна з найцінніших як для ветеранів, так і для фахівців, вважає Тетяна Сухоборова. Корисна для самодопомоги майже при всіх станах, з якими звертаються ветерани: від фізіологічних рекомендацій як налагодити сон та впоратися з емоційними реакціями, що заважають у цивільному житті, і до питань проживання втрати побратимів, провини вцілілого, рекомендацій як відновити близькість у сім’ї  та інтегрувати свій досвід у цивільне життя.

«Одного разу у шпиталі, де я волонтерю, був воїн після важкої контузії з майже повною втратою слуху, його мордувала «свіжа» провина вцілілого, яка не давала ні спати, ні їсти, – продовжує психологиня. – Ветеран просив про допомогу, але не мав змоги мене почути. Тоді саме мала з собою цю книгу, відкрила розділ на цю тему і залишила. Коли прийшла наступного разу, ветерана у відділенні вже не було, але він залишив книгу зі словами вдячності і зворотнім зв'язком про полегшення».

Психологиня Юлія Боринець пригадує випадок у своїй практиці, коли ця книга вплинула на дружину ветерана. Вона довгий час не могла зрозуміти що ж відбувається з її чоловіком, який, повернувшись додому, змінився. Після прочитання жінка заспокоїлася, бо усвідомила, що насправді чоловік не став прикрим чи байдужим. Він просто проживає свою трансформацію, що є нормальним для більшості ветеранів, які можуть закриватися, гостріше реагувати або менше проявляти емоції.

Андрій Фармуга шкодує, що ця книга не вийшла в 2014-2015 роках. Тоді ветерану дуже бракувало такого видання.

«Я б назвав це інструкцією для «свіжоспеченого» ветерана, – усміхається він. – При чому написана легко, простою мовою. Її хочеться читати, бо чи не на кожній сторінці впізнаєш себе і розумієш що далі з цим робити. І якщо книга «Плем’я» більше сфокусована на соціальний вектор, то «Одного разу воїн – воїн назавжди» направлена на самого себе».

Андрій Фармуга пояснює – коли ветеран опиняється в цивільному житті, йому здається, що втратив відчуття контролю і що від нього більше нічого не залежить. А ця книга допомагає повернути кермо в руки.

 «ПТСРозвиток. Відкриття потенціалу після травми» Ігор Каніфольський

«Кожна людина – набагато більша, ніж будь-який її досвід, а досвід завжди можна перетворити на розвиток», – каже автор цієї книги, психотерапевт, автор підходу Терапія усвідомленням.  

За словами Тетяни Сухоборової, книга корисна тим, що робить фокус не на знеціненні страждань, не на обов'язковому пошуку «користі» від травмуючого досвіду, а на пошук свого потенціалу, внутрішньої сили і сенсу в житті.

«Тіло веде лік. Як лишити психотравми в минулому» Бессел ван дер Колк

Травматичний досвід закарбовується в тілі та змушує людину щоразу наново проживати біль. Психіатр Бессел ван дер Колк взяв на себе обов’язок відшукати шляхи звільнення з цієї пастки. Сутність лікування полягає в умінні перебудувати себе й власне самосприйняття, в глибокому усвідомленні причини страждань. У книзі автор пояснює природу психотравм, спирається на останні відкриття в галузі нейронауки та самопізнанні. 

«Мабуть, найважливіша книга про ПТСР і те, як травма впливає на фізіологію, – вважає Андрій Фармуга. – Вона пояснює, чому ми відчуваємо те, що відчуваємо, і як з цим працювати».

 

«Людина у пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі» Віктор Франкл

Автор книги, психіатр, психотерапевт, філософ у 1942 році потрапив до концтабору. Аналізуючи поведінку свою та інших в’язнів, Франкл віднайшов стратегії, що утримують людину над прірвою, захищають розум від божевілля та надають сенс життю. Він доводить, що як тільки людина знаходить сенс свого існування, вона отримує сили, щоб здолати будь-які випробування.

Андрій Фармуга вважає цю книгу базою для відновлення внутрішнього стрижня.

«Коли почалося повномасштабне вторгнення і я вдруге їхав на війну, – продовжує ветеран, – згадав про цю книгу, завантажив у телефон і постійно перечитував, фокусуючись на актуальному для себе. Завдяки розповіді Франкла я опанував цінний і помічний навик – у критичних ситуаціях входити у роль спостерігача і дослідника».

 «Вибір» Едіт Егер

Свобода полягає в тому, аби прийняти все, що сталося. Едіт Егер ділиться історією виживання під час Голокосту, але це більше, ніж особисті мемуари. Це посібник з порадами, зібраними авторкою протягом десятиліть свого лікування і роботи психотерапевтом.

Вона досліджує, як людина може бути ув'язнена у своєму розумі, і показує, як знайти ключ до свободи. Одним із головних моментів є твердження, що страждання не робить когось жертвою – лише сама людина визначає: бути їй чи ні. 

Авторка регулярно читає лекції у Європі і США та консультує американських військових з питань ПТСР і тренувань стійкості.

«Прочитання цієї книги може дати ветерану розуміння важливості роботи з психотерапевтом», – вважає Андрій Фармуга.

 «Приціл: як приймати кращі рішення, коли весь світ проти тебе» Брендон Вебб

Новий погляд на ведення бізнесу від колишнього снайпера «морських котиків» з бойовим досвідом в Афганістані та Іраку. За словами Андрія Фармуги, ця книга рідко трапляється в рекомендаціях для ветеранів, однак вартує там бути. Автор розповідає, як навички та життєві уроки, здобуті під час навчання у війську та в бою, допомогли долати виклики у цивільній кар'єрі і зробити успішний бізнес, який до участі у війську йому ніяк не вдавався.

«Іноді досвід, який намагаєшся забути і сховати, варто витягнути, добре пересіяти і ефективно застосувати там, де ти зараз, – додає ветеран. – Наприклад, залізна  стресостійкість, здобута у війні, дисциплінованість, вміння працювати в команді, управляти нею за потреби, а головне – виконання завдання навіть за нестачі ресурсів».

Наталя МОСТОВА