Упродовж 2020-го року на Національну дитячу гарячу лінію звернулися 2,8 % прикарпатців. Приблизно третина усіх дзвінків стосується онлайн-безпеки.
Про це “Суспільному Карпати” розповіла менеджерка навчальної діяльності проєкту #STOP_SEXстинг Аліна Касілова.
“На Національну дитячу лінію звертаються із проблемами онлайн-безпеки, і протидії насильству, і булінгу, і стосунків у родині. Приблизно третя частина дзвінків стосується якраз онлайн-безпеки. Тобто, це така універсальна лінія, – каже Аліна Касілова. – А з осені запустили ще одну лінію безпосередньо з питань безпеки дітей в інтернеті. Оскільки ще не минув рік, як вона діє, то окремої статистики щодо звернень на неї ще немає”.
За її словами, найпоширенішими ризиками, з якими зіштовхуються неповнолітні в інтернеті, є шахрайство з виманюванням коштів, кібербулінг та секстинг, тобто обмін, вимагання надіслати оголені фото чи відео сексуального характеру, а відтак – шантажування такими матеріалами. Окрім того, приблизно 10 % дітей і підлітків бачать контент із сексуальним насильством в інтернеті.
“Діти часто почувають себе безпечно в соцмережах. Особливо під час пандемії, коли мало соціальних контактів, межі між реальністю й онлайн можуть розмиватися, і дітям буде здаватися, що це одне життя. Тому слід пам’ятати про важливе правило – якщо ми в житті не підходимо до незнайомців і не розповідаємо про себе, то і в мережі не варто цього робити”, – зазначає психологиня.
За її словами, найважливіше правило поведінки в онлайн, це дотримання ефекту білборду або светру. Усе, що ми можемо розмістити про себе на білборді, який будуть бачити безліч людей, або написати на светрі й вийти у ньому на вулицю, можемо давати й в соцмережах. Усю іншу інформацію, яку не допустимо публікувати на білбордах чи светрі, не можна надсилати нікому. Адже її можуть використати проти вас. І навіть, якщо її видалити, все одно цифровий слід в інтернеті залишиться.
Деркачова Ольга 
Рязанцева Яна 
Магда Євген 
Волошин Тарас