Болехівщина попрощалася з Героєм, захисником та вірним сином Мироном Мицаком.
Про це йдеться на сторінці Болехівської міської ради.
У Болехівській громаді – жалоба: рідні, друзі та місцеві жителі оплакують та прощаються з жителем міста Болехова, воїном та Героєм Мироном Мицаком, який 6 листопада віддав своє молоде життя на Донеччині, в результаті ракетно-артилерійського обстрілу під час бойового завдання, пов’язаного із захистом Батьківщини.
Прощання з Мироном розпочалося біля рідного батьківського дому. Попрощатися та провести в останню дорогу воїна прийшли рідні, друзі, сусіди, однокласники та однокурсники, побратими, військові, представники міської влади та просто знайомі і незнайомі. Навколо майоріли синьо-жовті прапори, різнобарв’я квітів, а в очах сотні безмовних людей – сльози, смуток, біль, який ще довго ятритиме душу.
28 річний Мирон Мицак був призваний на військову службу по мобілізації 15 липня. Служив кулеметником стрілецького відділення стрілецького батальйону 10 гірсько-штурмової бригади. Він був добрим воїном, щирим другом, вірним та люблячим сином.
Хоронили воїна з невимовним болем у серці, але з усіма військовими почестями: з військовим оркестром, з почесною вартою, салютом та Гімном України.
Панахиду та чин відспівування за загиблим відслужили отці УГКЦ та ПЦУ.
Волонтерство на Донеччині. Погляд зсередини. Побутує думка, що на сході лишились одні ждуни. Ніби й так майже всі були сепарами, невеличка кількість патріотів давно виїхала, а лишились тільки ті, хто чекає рускій мір (ну і, звісно ж, працює на ворога). Багатьом зручно так думати. Помічаю це в особистих розмовах і соцмережах. Але ж як воно
У Шевченка-художника є ескіз «Розп’яття». В одному з листів до Варвари Рєпніної він пише про запрестольний образ розп’яття, який хотів зробити для оренбурзького костьолу. Проте ескіз так і лишився ескізом. На ньому Ісус і двоє злочинців. От тільки на відміну від них, він не прицвяхований і світиться особливим світлом. Зі свідомою любов’ю та покорою
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного
Україна стрімко летить вперед, точніше, у прірву – за темпами поширення коронавірусу. Лікарні переповнені, щодня страшною смертю вмирають сотні людей. І при цьому все ще є достатньо особин, які протестують проти вакцинації від COVID-19. Буду називати їх саме так, адже всі інші слова, що спадають на думку, у друк не пропустять. Що особисто мене обурює