Правоохоронцям довелося здійснити попереджувальні постріли вгору.
Біля українсько-румунського кордону прикордонники затримали порушників та організаторів протиправної діяльності на двох автомобілях. Про це інформує "Галицький кореспондент", з посиланням на Західне регіональне управління Держприкордонслужби України.
Зокрема, реалізуючи оперативну інформацію, оперативні співробітники Чернівецького прикордонного загону на ділянці відділу "Красноїльськ", неподалік кордону, затримали 7 чоловіків та місцевого жителя-провідника.
Під час затримання двоє із них намагались втекти та чинили опір прикордонному наряду та нанесли тілесні ушкодження одному з прикордонників.
Крім того, в ході подальших оперативних заходів, прикордонники виявили та затримали 2 автомобілі, в яких перебували троє чоловіків. Як з’ясувалося, в транспортному засобі був головний організатор протиправної схеми та двоє водіїв, які доставили вищезгаданих "клієнтів" до кордону.
Встановили, що затримані – жителі Чернівецької, Вінницької, Івано-Франківської, Чернігівської та Житомирської областей – за доставку до кордону з Румунією організатору заплатили по 7 тисяч євро з кожного.
Відносно них складені матеріали за статтями 204-1 та 185-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
«Хоч у гріб зійшов Ти, Безсмертний, та адову зруйнував ти силу, і воскрес єси як переможець, Христе Боже, жінкам-мироносицям звістивши: Радуйтеся, і Твоїм апостолам мир даруєш, падшим подаєш воскресіння». Саме цей великодній кондак пригадався мені, коли з
Глибина… Мабуть, це перше слово, з яким асоціюється виставка, присвячена 65-річчю від дня народження Володимира Луканя, художника, мистецтвознавця, вчителя, що відкрилася у виставковій залі Карпатського національного університету імені Василя Стефаника на
Я зараз багато чую про безособовий парламент. Про те, що всі проблеми в тому, що люди без розбору віддали голоси конкретній людині й не розбиралися у списках. І настільки це часто звучить, що хочеться виговоритися. Бо справа не лише у безособовості (це бу
Історія виставки Олега Чуйка «Перехід» для мене почалася на іншому переході – тому, який треба було перейти, щоб потрапити до виставкової зали Спілки художників. Поки я стояла і чекала на своє світло, подумалося, що ось ця зебра на дорозі теж своєрідний п