Поліг 51-річний земляк в Бахмутському районі на Донеччині при виконанні бойового завдання від вогнепальних поранень, отриманих під час мінометного обстрілу ворога.
Роман, як і багато його інших побратимів, мріяли про вільну незалежну Україну. У 2015 році пішов захищати Батьківщину, тоді воював у 80 бригаді. У 2022 році, з перших днів жорстокого наступу окупантів, Герой з честю виконував свій громадянський обов'язок.
"Хто, як не ми - з досвідом", - казав, стаючи на захист кордонів України.
Роман Бандура закінчив Пуківську школу. Непросте у нього було дитинство. В шість років залишився сиротою, якого ставили на ноги разом з сестрами та братами дідусь та бабуся. Закінчив Рогатинське СПТУ, працював водієм у кількох місцевих підприємствах, останнім часом далекобійником. Виховав сина. Олег сьогодні теж у лавах ЗСУ, на передовій.
Рідні, друзі, колеги запам’ятають його як щирого, доброго, відважного патріота своєї України.
"Роман Бандура назавжди залишиться у наших серцях, щирих молитвах, жертовній і відданій боротьбі, у щоденній наполегливій праці, яка наближає нашу перемогу, у свідомості майбутніх поколінь… Це непоправна втрата для всієї нашої громади!
Рогатинська міська рада висловлює щирі співчуття рідним і близьким Захисника. Жодними словами не втамувати пекучий біль та не загоїти рани в душі. Сумуємо у важку годину скорботи.Ворог відповість за кожне обірване життя, за кожен наш дім, за кожну вулицю!", - йдеться в повідомлені.
Забудьте усе, що ви знали про світ. Не звертайте уваги на те, що світ знав про вас. Це не так важливо, коли на очах маска і тебе ведуть тим простором Івано-Франківського театру ляльок, в якому ти була безліч разів. Він не змінився, ти теж. У тебе просто н
Вона уважно розглядає себе в люстерко, поправляє капелюшок, фарбує вуста на червоно і йде… Сама, без чоловічого супроводу, бо ж поспішає не на ранкову літургію до костелу у середмісті. Чи вдуріла? Чи світ вдурів? Чи чоловік, з яким хочеться інакшого і більшого, аніж він може запропонувати? Це акт другий.
Але перед тим акт перший, де в
Кейс Насті Камєнських важливий. А тези про те, що ти її притягуєш у наш інфопростір — з минулого століття. Вони про ті часи, коли у всіх було три канали і будь-яка згадка була піаром. «Бо навіть чорний піар був піаром». Світ змінився.
Не вірите?
Хто б міг подумати, що навіть така тема, як створення Українського національного пантеону, може викликати дискусію: треба чи ні? Головні учасники дискусії — боти та хайпожери штибу жінки, яка називає себе психологинею Наталією Холоденко.