Поліг 51-річний земляк в Бахмутському районі на Донеччині при виконанні бойового завдання від вогнепальних поранень, отриманих під час мінометного обстрілу ворога.
Роман, як і багато його інших побратимів, мріяли про вільну незалежну Україну. У 2015 році пішов захищати Батьківщину, тоді воював у 80 бригаді. У 2022 році, з перших днів жорстокого наступу окупантів, Герой з честю виконував свій громадянський обов’язок.
“Хто, як не ми – з досвідом”, – казав, стаючи на захист кордонів України.
Роман Бандура закінчив Пуківську школу. Непросте у нього було дитинство. В шість років залишився сиротою, якого ставили на ноги разом з сестрами та братами дідусь та бабуся. Закінчив Рогатинське СПТУ, працював водієм у кількох місцевих підприємствах, останнім часом далекобійником. Виховав сина. Олег сьогодні теж у лавах ЗСУ, на передовій.
Рідні, друзі, колеги запам’ятають його як щирого, доброго, відважного патріота своєї України.
“Роман Бандура назавжди залишиться у наших серцях, щирих молитвах, жертовній і відданій боротьбі, у щоденній наполегливій праці, яка наближає нашу перемогу, у свідомості майбутніх поколінь… Це непоправна втрата для всієї нашої громади!
Рогатинська міська рада висловлює щирі співчуття рідним і близьким Захисника. Жодними словами не втамувати пекучий біль та не загоїти рани в душі. Сумуємо у важку годину скорботи.Ворог відповість за кожне обірване життя, за кожен наш дім, за кожну вулицю!”, – йдеться в повідомлені.
Я недостатньо роблю. Хтось робить більше, ніж я. Та що я там допомагаю, це мало. Мій чоловік не воює і я відчуваю себе винною. Те, що я роблю – це ніщо в порівнянні з тим, що роблять інші. Скільки таких та схожих фраз мені доводиться чути й читати від людей, які допомагають військовим. Та коли
Здається, до Івано-Франківська поволі наближається відчуття Різдва. Бо ходиш між отими вогниками, штучними гілками, величезними псевдопряничними чоловічками і не розумієш, чому оте все має викликати у тебе відчуття радости та магії Різдва. У часи війни воно все швидше викликає роздратування і нерозуміння: нащо? Але добре, що є митці, які знають і відчувають, що справжнє Різдво
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного