Поліг 51-річний земляк в Бахмутському районі на Донеччині при виконанні бойового завдання від вогнепальних поранень, отриманих під час мінометного обстрілу ворога.
Роман, як і багато його інших побратимів, мріяли про вільну незалежну Україну. У 2015 році пішов захищати Батьківщину, тоді воював у 80 бригаді. У 2022 році, з перших днів жорстокого наступу окупантів, Герой з честю виконував свій громадянський обов’язок.
“Хто, як не ми – з досвідом”, – казав, стаючи на захист кордонів України.
Роман Бандура закінчив Пуківську школу. Непросте у нього було дитинство. В шість років залишився сиротою, якого ставили на ноги разом з сестрами та братами дідусь та бабуся. Закінчив Рогатинське СПТУ, працював водієм у кількох місцевих підприємствах, останнім часом далекобійником. Виховав сина. Олег сьогодні теж у лавах ЗСУ, на передовій.
Рідні, друзі, колеги запам’ятають його як щирого, доброго, відважного патріота своєї України.
“Роман Бандура назавжди залишиться у наших серцях, щирих молитвах, жертовній і відданій боротьбі, у щоденній наполегливій праці, яка наближає нашу перемогу, у свідомості майбутніх поколінь… Це непоправна втрата для всієї нашої громади!
Рогатинська міська рада висловлює щирі співчуття рідним і близьким Захисника. Жодними словами не втамувати пекучий біль та не загоїти рани в душі. Сумуємо у важку годину скорботи.Ворог відповість за кожне обірване життя, за кожен наш дім, за кожну вулицю!”, – йдеться в повідомлені.
Для мене очікування Великодня проступає особливо чітко та ясно, коли з’являється афішка, що от-от відчинить свої двері виставка «Великодня». Величне християнське свято, про яке митці говорять у живописі, малярстві, скульптурі, різьбі по дереву, у ювелірних прикрасах, одязі, і звісно ж, у писанках. Іконописні сюжети та світські, сакральні та побутові, пейзажі, натюрморти, портрети… Метал, кераміка, дерево…
Чергова моя поїздка до чоловіка виявилася чи не найважчою. Мені вперше самостійно довелося їхати за кермом майже 500 км. Я зважилася на цей крок, бо розумію, що ще не скоро закінчаться наші з Вовою фронтові побачення. Водіння як крок до свободи Коли я 9 років тому пішла вчитися, щоб отримати водійське посвідчення, то й уявити
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного