Життя 30-річного солдата десантно-штурмової бригади однієї із військових частин обірвалося 20 травня 2023 року внаслідок смертельного поранення в голову.
Юрій народився в селі Стебник 3 травня 1993 року. Навчався в Стебницькій школі з 2000 по 2009 рік. З вересня 2009 року навчався в Богородчанському професійному будівельному ліцеї. З вересня 2012 року по жовтень 2013 року працював підсобним робітником в Лисецькій центральній районній лікарні.
З листопада 2015 року Юрія прийняли на роботу електромонтером з експлуатації з суміщенням водія в ПАТ "Лисецький РЕМ", де і працював до серпня 2022 року, поки не був призваний на службу.
Юрій був одружений та мав восьмирічну донечку.
"В цю гірку мить поділяємо горе від непоправної втрати нашого Захисника та схиляємо голову в глибокій скорботі. Вічна пам’ять і слава українському воїну Юрію Кайгородову, який захищав Батьківщину та кожного з нас!", - йдеться в повідомленні громади.
Хто б міг подумати, що навіть така тема, як створення Українського національного пантеону, може викликати дискусію: треба чи ні? Головні учасники дискусії — боти та хайпожери штибу жінки, яка називає себе психологинею Наталією Холоденко.
Погодьтеся, що в останні роки наше розуміння, ставлення до незалежності значно змінилося. Тепер це не про урочисті святкування, не коли багато жовтого і синього, а про тих, хто віддав найцінніше за те, щоб слово «незалежність» було не тільки у тлумачному словнику. Незалежність – це коли усе, що ти робиш, має тепер інший сенс, але
Якщо вам здається, що театральної награності у житті надто багато, то хочу вам сказати, що її занадто багато не лише у житті, а й у театрі. Коли сенсами напічкують постановку до too much так, що без пояснень не розберешся. Тож пояснювати беруться багато і
Я вразлива до того, як люди бачать журналістів. Так, я змирилася з тим, що люди зустрічаються з нами не так часто, як із таксистами чи лікарями, тому в них і немає нагод розвіяти стереотипи. Але мені все одно важко боротися з упередженнями, які сьогодні