Життя 30-річного солдата десантно-штурмової бригади однієї із військових частин обірвалося 20 травня 2023 року внаслідок смертельного поранення в голову.
Юрій народився в селі Стебник 3 травня 1993 року. Навчався в Стебницькій школі з 2000 по 2009 рік. З вересня 2009 року навчався в Богородчанському професійному будівельному ліцеї. З вересня 2012 року по жовтень 2013 року працював підсобним робітником в Лисецькій центральній районній лікарні.
З листопада 2015 року Юрія прийняли на роботу електромонтером з експлуатації з суміщенням водія в ПАТ "Лисецький РЕМ", де і працював до серпня 2022 року, поки не був призваний на службу.
Юрій був одружений та мав восьмирічну донечку.
"В цю гірку мить поділяємо горе від непоправної втрати нашого Захисника та схиляємо голову в глибокій скорботі. Вічна пам’ять і слава українському воїну Юрію Кайгородову, який захищав Батьківщину та кожного з нас!", - йдеться в повідомленні громади.
Я вразлива до того, як люди бачать журналістів. Так, я змирилася з тим, що люди зустрічаються з нами не так часто, як із таксистами чи лікарями, тому в них і немає нагод розвіяти стереотипи. Але мені все одно важко боротися з упередженнями, які сьогодні
«Хоч у гріб зійшов Ти, Безсмертний, та адову зруйнував ти силу, і воскрес єси як переможець, Христе Боже, жінкам-мироносицям звістивши: Радуйтеся, і Твоїм апостолам мир даруєш, падшим подаєш воскресіння». Саме цей великодній кондак пригадався мені, коли з
Глибина… Мабуть, це перше слово, з яким асоціюється виставка, присвячена 65-річчю від дня народження Володимира Луканя, художника, мистецтвознавця, вчителя, що відкрилася у виставковій залі Карпатського національного університету імені Василя Стефаника на