Ієрей здійснював своє душпастирське служіння на парафіях Отинійського протопресвітеріату Коломийської єпархії – у церкві Успіння Пресвятої Богородиці с. Коршів та церкві Святого Архистратига Михаїла с. Казанів.
“У ці сумні дні розділяємо смуток та єднаємося молитовно з дружиною Іриною, дітьми та усіма, хто знав й шанував отця Михайла.
Правлячий Архиєрей Коломийської єпархії, Кир Василій Івасюк, єпархіальна курія, духовенство та вірні єпархії складають щирі співчуття родині спочилого пастиря. Нехай Милосердний Господь прийме душу покійного та дарує вічний упокій у Своєму Небесному Царстві!”, – йдеться в повідомлені.
Розклад заупокійних богослужінь
Неділя, 04.09.2022
18:00 – Священничий парастас у церкві Святого Архистратига Михаїла с. Казанів. Читання Євангелія.
Понеділок, 05.09.2022
10:00 – Заупокійна Літургія та панахида у церкві Святого Архистратига Михаїла с. Казанів. Перевезення тіла новопреставленого ієрея Михаїла до Катедрального Собору Преображення Христового м. Коломия.
18:00 – Священничий Парастас та читання Євангелія у Катедральному Соборі Преображення Христового м. Коломия.
Вівторок 06.09.2022
10:00 – Заупокійна Літургія та завершення Чину ієрейського похорону у Катедральному Соборі Преображення Христового м. Коломия.
Біографічна довідка
Отець Михайло Годованець народився 18 листопада 1975 р. в м. Коломия.
2003 р. закінчив Львівську Духовну Семінарію Святого Духа.
2003 р. одружився з Іриною з дому Турянських. Разом виховували 5 діточок.
4.02.2007 р. прийняв ієрейські свячення з рук Правлячого Архиєрея Миколи Сімкайла в церкві Святого Архистратига Михаїла м. Коломия.
Пам’ятаєте, як буквально кілька тижнів тому нашу спільноту тіпало від гніву та обурення після почутого від Папи Римського про український білий прапор? Ми одразу зробили тисячу та один мем, розродилися обурливо гнівними поетичними та прозовими опусами-дописами у соцмережах. І готові були ледь не на Святому Письмі присягати, що ми будемо битися за Україну, за
Волонтерство на Донеччині. Погляд зсередини. Побутує думка, що на сході лишились одні ждуни. Ніби й так майже всі були сепарами, невеличка кількість патріотів давно виїхала, а лишились тільки ті, хто чекає рускій мір (ну і, звісно ж, працює на ворога). Багатьом зручно так думати. Помічаю це в особистих розмовах і соцмережах. Але ж як воно
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного
Україна стрімко летить вперед, точніше, у прірву – за темпами поширення коронавірусу. Лікарні переповнені, щодня страшною смертю вмирають сотні людей. І при цьому все ще є достатньо особин, які протестують проти вакцинації від COVID-19. Буду називати їх саме так, адже всі інші слова, що спадають на думку, у друк не пропустять. Що особисто мене обурює