Мужньо виконуючи військовий обов’язок, у бою за Україну, її свободу і незалежність головний сержант Ігор Лаврів загинув на полі бою на Донеччині 15 січня.
Ігор народився 2 березня 1982 року в Тужилові. Навчався у місцевій школі. Після її закінчення здобув фах столяра в Богородчанському училищі. Захоплювався мисливством. Працював в одній із хлібопекарень Калуша.
Головний сержант Ігор Лаврів був командиром штурмового відділення – командиром машини штурмового взводу штурмової роти. Побратими згадують Ігоря Лавріва як людину універсальну.
“Йому можна було довірити усе: від зброї до техніки. Коли надійшла його черга захищати Батьківщину на передовій – прийняв рішення спокійно і виважено”, – йдеться в дописі.
На могилі воїни склали подяку матері за достойного сина, вірного своїй рідній землі, своїй нації.
Героя похоронили на місцевому кладовищі у рідному селі. Тут залишилась його дружина, батьки, двоє дітей.
Я поборола в собі страх, що побратими можуть стати чоловікові рідніші за сім’ю. Війна не лише забирає. Вона ще й об’єднала й поріднила багатьох людей між собою. Військові теж не є виключенням. Якраз навпаки. Мені здається, що саме між ними стається той особливий зв’язок, коли вони один одного починають називати братами чи побратимами. Страх, який
Коли ви востаннє дивилися на небо? А на землю? А на гори? А так, щоб усе це бачити одночасно? Іноді думаю, що нам дуже пощастило, що у нас є мистецтво, яке може легко спинити прекрасну мить і дати можливість споглядати водночас небо та землю, торкатися одночасно весни та літа, мандрувати поміж засніженими горами
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного