Відкрили меморіальну дошку найрідніші люди - батьки та дружина.
24 листопада у селі Гарасимів Обертинської територіальної громади на фасаді ліцею відкрито меморіальну дошку Калинюку Василю, який загинув на Бахмутському напрямку.
Віддати шану Герою прийшли рідні, представники влади, священники, друзі, педагоги, учні, жителі громади, інформують на сторінці Обертинської територіальної громади.
"Немає слів, щоб висловити біль втрати Синів, Чоловіків, які ціною власного життя відстоюють мир для нашої країни. А Василю було тільки 24. Він повернувся з-за кордону, щоб боронити Україну від підступного та жорстокого ворога", - згадують про бійця на сторінці громади.
Нагадаємо, що воїн навчався у місцевій школі, потім – в Івано-Франківському профтехучилищі. Коли розпочалася війна, Василь перебував за кордоном. Хлопець повернувся додому і пішов добровольцем на фронт.
22 вересня Василь загинув під Бахмутом від пострілу ворожого снайпера.
Хто б міг подумати, що навіть така тема, як створення Українського національного пантеону, може викликати дискусію: треба чи ні? Головні учасники дискусії — боти та хайпожери штибу жінки, яка називає себе психологинею Наталією Холоденко.
Погодьтеся, що в останні роки наше розуміння, ставлення до незалежності значно змінилося. Тепер це не про урочисті святкування, не коли багато жовтого і синього, а про тих, хто віддав найцінніше за те, щоб слово «незалежність» було не тільки у тлумачному словнику. Незалежність – це коли усе, що ти робиш, має тепер інший сенс, але
Якщо вам здається, що театральної награності у житті надто багато, то хочу вам сказати, що її занадто багато не лише у житті, а й у театрі. Коли сенсами напічкують постановку до too much так, що без пояснень не розберешся. Тож пояснювати беруться багато і
Я вразлива до того, як люди бачать журналістів. Так, я змирилася з тим, що люди зустрічаються з нами не так часто, як із таксистами чи лікарями, тому в них і немає нагод розвіяти стереотипи. Але мені все одно важко боротися з упередженнями, які сьогодні