Водій смертельно травмував чоловіка та втік з місця події. Правоохоронцям знадобились декілька годин, щоби встановити особу керманича та затримати його. Чоловіку інкримінують одразу два кримінальні правопорушення.
15 жовтня близько 20 години на автодорозі Р-24 сполученням «Татарів - Кам’янець-Подільський», в селі Мишин Нижньовербізької територіальної громади невідомий водій, керуючи невстановленим автомобілем, скоїв наїзд на пішохода та втік в місці події. У результаті наїзду 60-річний пішохід, місцевий мешканець, отримав важкі тілесні ушкодження. У лікувальному закладі він помер.
Правоохоронці одразу почали встановлювати особу водія-втікача. До розшуку були задіяні групи реагування патрульної поліції, слідчо-оперативна група, оперативники кримінальної поліції та співробітники інших служб поліції Прикарпаття.
Правоохоронці встановили, що до наїзду причетний 62-річний мешканець Тернопільської області. Він керував автомобілем FORD TRANSIT. Водія перевірили на стан сп’яніння. Він тверезий.
Керманича затримали за місцем проживання, на Тернопільщині, у порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України. Також вилучили автомобіль, який мав явні ознаки дорожньо-транспортної пригоди.
За фактом ДТП слідчі відділу розслідування злочинів у сфері транспорту розпочали одразу два кримінальні провадження. Йдеться про ч.2 ст. 286 (Порушення правил безпеки дорожнього руху) та ч.1 ст.135 (Залишення в небезпеці) Кримінального кодексу України.
«Хоч у гріб зійшов Ти, Безсмертний, та адову зруйнував ти силу, і воскрес єси як переможець, Христе Боже, жінкам-мироносицям звістивши: Радуйтеся, і Твоїм апостолам мир даруєш, падшим подаєш воскресіння». Саме цей великодній кондак пригадався мені, коли з
Глибина… Мабуть, це перше слово, з яким асоціюється виставка, присвячена 65-річчю від дня народження Володимира Луканя, художника, мистецтвознавця, вчителя, що відкрилася у виставковій залі Карпатського національного університету імені Василя Стефаника на
Я зараз багато чую про безособовий парламент. Про те, що всі проблеми в тому, що люди без розбору віддали голоси конкретній людині й не розбиралися у списках. І настільки це часто звучить, що хочеться виговоритися. Бо справа не лише у безособовості (це бу
Історія виставки Олега Чуйка «Перехід» для мене почалася на іншому переході – тому, який треба було перейти, щоб потрапити до виставкової зали Спілки художників. Поки я стояла і чекала на своє світло, подумалося, що ось ця зебра на дорозі теж своєрідний п