Дослідження стародруків Городенківщини породило справжню історію-розслідування. На цей раз пов’язаною із родиною Квітки Цісик, якій цьогоріч виповнилося б 70 років. Староста села Острівець Михайло Юрчишин надіслав фото Євангелія місцевої церкви, на сторінці якого був вказаний меценат і прізвище священника «К. Цісик», пише «Галицький кореспондент».

У той момент спрацювала журналістська цікавість – чи не був він родичем славнозвісної співачки Квітки Цісик?

Думка виникла невипадково, адже відомо, що її батько Володимир Цісик був уродженцем Коломийщини, а село Острівець розташоване неподалік Гвіздця Коломийського району.

Пошуки на Коломийщині

Пошук почався від сина Костянтина Цісика – Омеляна Цісика, видатного літературознавця, ревного дослідника писемної спадщини Тараса Шевченка і до того ж батька Дарії Цісик – єдиної жінки у Проводі ОУН, дружини одного з лідерів ОУН Лева Ребета, якого в Мюнхені (як і Степана Бандеру) підступно вбив агент КДБ Богдан Сташинський.

Оскільки греко-католицький священник Костянтин Цісик народився 1852 р. у с. Ліски (2 червня минає 171-а річниця від дня його народження), а його син Омелян в с. Малий Ключів, що належали колись до Коломийського повіту, то пошуки спершу почалися звідти. Але безрезультатно. На жаль, не вдалося довести, чи пов’язаний о. Костянтин з родиною Квітослави Цісик. Це й не дивно, адже до цього часу здебільшого досліджувався родовід співачки по маминій лінії, прадід якої, Василь Нагірний, був відомим галицьким архітектором. Натомість родовід по батьковій лінії досліджувався не так ґрунтовно й там чимало білих плям.

Бережанський слід

Але з часом в мережі Інтернет натрапила на наукові публікації працівників Бережанського державного історико-архітектурного заповідника, зокрема про бережанську родину Квітки Цісик. Й там справді йшлося, що Костянтин Цісик – це рідний брат Олександра Цісика (дідуся співачки, якого в селі чомусь називали Олексієм чи Олексою). Вони сини Тимофія та Катерини Цісиків. А значить діти отця Костянтина – Омелян, Зиновій і донька Олена (можливо, були й інші діти) – двоюрідні з батьком Квітки Цісик Володимиром Цісиком, талановитим львівським скрипалем. Завдяки цій публікації доля звела з працівником Бережанського заповідника Ігорем Мельником, який і надав для статті деякі світлини. Та серед них, на жаль, немає фото самого Костянтина Цісика.

Саме Олена Цісик і пов’язана з Бережанщиною, яка свого часу вийшла заміж за о. Василя Танчака, уродженця с. Лісники, що біля Бережан. Сам Василь Танчак з 1965 року був радником Верховного Архиєпископа Йосифа Сліпого. З Бережанщиною пов’язаний і син Костянтина Цісика – Зиновій, який як і його батько став священником. Служив спочатку у Мечищеві, відтак у Жукові, а останній спочинок віднайшов у с. Лівчиці на Львівщині. Також відомо, що внуки Костянтина Цісика Олег (син Омеляна) був вояком УПА і загинув у роки Другої світової війни, а Мирон Танчак (син Олени) служив у складі дивізії СС «Галичина».

Добрі справи Костянтина Цісика

Як парох в с. Виноград і декан Жуківського деканату, що на Тлумаччині, Костянтин Цісик був національно свідомою людиною. Виноградська церква була материнною церквою (цьогоріч минає її 150-а річниця), а в ближніх селах Хвалибозі та Острівці – дочірні. Тому й не дивно, що К. Цісик встигав, напевне, бути душпастирем як у Винограді, так і в Острівці, де й зберігається Євангеліє з його прізвищем.

Чимало добрих справ зробив для Винограда о. Костянтин Цісик. За матеріалами Михайла Гоблика, автора книги про історію села «Село над Чорнявою», о. Костянтин був у Винограді головою «каси Стефанчика», яка надавала селянам позику для покращення господарства, освятив місце під будівництво читальні «Просвіти», гуртував навколо себе дітей та молодь. У 1905 році з його благословення у Винограді заснували товариство «Січ». Пам’ятають свого доброго душпастира і в Острівці. На жаль, архівні церковні документи як у Винограді, так і в Острівці не збереглися, які могли засвідчити чимало корисної діяльності Костянтина Цісика. Парафіяни настільки любили свого пароха, що зі сльозами на очах проводжали його в останню дорогу.

Пошуки могили тривають

Пошуки могили декана й пароха Винограда були непростими, але знову, на жаль, усе безрезультатно. Було розуміння, що колись, зазвичай, ховали священників за місцем служіння. Саме тому пошуки тривали саме у Винограді, адже в Острівці його могили немає. Проте старий цвинтар у селі настільки заріс чагарниками, що розшукати місце спочинку виявилося неможливо. Серед кількох прочищених стежок удалося віднайти могилу священника Юліана Мащака, наступника К. Цісика, та напіврозвалену могилу, ймовірно, родини попередника декана – о. Василя Островського. А це значить, що можливо, десь серед зарослей стоїть і самотня могила Костянтина Цісика. Шкода, що старий цвинтар у такому занедбаному стані, адже люди, які зробили чимало для Винограда, заслуговують на належний пошанівок.

Ось так інтелігентна родина Цісиків відроджувала національний дух українців чи не по всій Галичині. І особливо приємно, що родичі легендарної співачки Квітки Цісик були дотичні й до Городенківщини.   

  Юлія МАРЦІНІВ

Як ми повідомляли раніше, «Галицький кореспондент» розпочав своєрідне «полювання» на стародруки Городенківщини. Перший наш матеріал – Незвідана Городенківщина: одне з найдавніших Євангеліє зберігається у Чернелиці

Другий матеріал – Незвідана Городенківщина: Поточище – перше село в Україні, де постав пам’ятник Каменяреві – Івану Франку

Третій матеріал – Незвідана Городенківщина: перша приватна школа була відкрита в Рашкові

Четвертий матеріал – Незвідана Городенківщина: покутське коріння родини письменника Нестайка

П’ятий матеріал – Незвідана Городенківщина: листи із заслання організатора драматичного гуртка в Слобідці зберігаються й досі