Відкриття приватної школи у 30-х роках минулого століття в невеликому селі було неабиякою подією. А для цього доклав чимало зусиль лідер національного руху на Городенківщині, виходець з села Вільхівці Михайло Прокіпчук. На жаль, про нього мало хто знає і пам’ятає. Та й інформації не так уже й багато, пише «Галицький кореспондент».
Відомо, що Михайло Прокіпчук першим у селі здобув вищу освіту, закінчивши математично-природничий факультет університету Яна-Казимира у Львові. Він чітко розумів, що полонізація – процес небезпечний для українців, тому намагався придумати цьому протидію. І вирішив, що головна протидія полонізаційному режиму – це організація приватних шкіл, співочих і танцювальних колективів, хорових та драматичних гуртків. Одним словом, мало відбутися підняття національного духу українців. З часом Михайло Прокіпчук на теренах Городенківщини став організатором широкого молодіжного руху «Луг».

Так склалося, що найміцнішу приватну школу Михайло Прокіпчук заклав у Рашкові, згуртувавши навколо себе прогресивну молодь. Чому саме в Рашкові важко сьогодні сказати, адже про існування самої школи нині мало хто знає. Можна припустити, що Рашків був національно-свідомим селом, тому саме тут Михайло Прокіпчук, ймовірно, знайшов найбільше однодумців.

Колишній вчитель математики Оксана Данилюк ось що пригадує:
«Аби отримати роботу, в той час треба було переписатися на поляка. А Михайло Прокіпчук цього зробити не захотів. Як він опинився у Рашкові й започаткував тут приватну школу не можу цього сказати. Знаю, що мій батько Григорій ходив до цієї школи, бо дуже хотів вчитися. Тут не було такої системи освіти, як от у звичайному навчальному закладі. Це була своєрідна підготовка до вступу в городенківську гімназію. Школа ця була на дві кімнати. В одній мешкав Михайло Прокіпчук, в іншій – навчав дітей. Наскільки це була ідейна людина. Крім навчання, організовував для дітей різноманітні гуртки, розвивав їх різносторонньо. Вірогідно приватна школа проіснувала з 1931 до 1937 року, тобто до приходу совітів. Так вказано на одному із фото. Після закриття у тому приміщенні був медпункт, нині будівля пустує…».

Важко переоцінити вклад Михайла Прокіпчука у національне відродження Городенківщини. Крім пропагування освіти, майже в кожному селі діяли аматорські драматичні гуртки, які своїми виставами піднімали патріотичний дух серед населення.
Та найгірше в цій історії – ніхто не знає, де похований великий лідер національного руху. На початку 40-х років слід цього видатного діяча зник… Можливо, як і багатьох свідомих людей того часу його знищила радянська система.
Юлія МАРЦІНІВ
Фото – з домашнього архіву Оксани ДАНИЛЮК
Як ми повідомляли раніше, «Галицький кореспондент» розпочав своєрідне «полювання» на стародруки Городенківщини. Перший наш матеріал – Незвідана Городенківщина: одне з найдавніших Євангеліє зберігається у Чернелиці
Другий матеріал – Незвідана Городенківщина: Поточище – перше село в Україні, де постав пам’ятник Каменяреві – Івану Франку