Дівчинка 16 липня стрибнула з берега Дністра та зникла з поля зору.
На річці Дністер тривають пошуково-рятувальні роботи. Про це інформують на сторінці пресслужби ГУ ДСНС Івано-Франківської області.
Станом на 18 липня на місці події працюють рятувальники гірського пошуково-рятувального відділення міста Івано-Франківськ, водолази Групи рятувальних робіт аварійно-рятувального загону спеціального призначення, гірські пошуково-рятувальні відділення Івано-Франківська та смт Вигода, а також на місці працює психолог і мобільно-оперативна група другого ДПРЗ.
Упродовж вчорашнього дня рятувальники здійснили візуальне обстеження поверхні водойми вниз по течії від місця утоплення на відрізку 14 км, також за допомогою човна проведено візуальне обстеження поверхні водойми на відстані 20 км, за допомогою БПЛА провели обстеження русла річки довжиною 15 км. Водолази провели обстеження дна річки протяжністю 2 км, проте дівчинку не знайшли.
Також встановили пост на річці Дністер в місті Галич, де залучили трьох водолазів Галицької рятувально-водолазної станції.
Нагадаємо, що подія трапилася 16 липня в селі Козари Букачівської ТГ, де під час відпочинку на річці Дністер дівчинка 2010 року народження стрибнула з берега та зникла з поля зору.
До проведення робіт залучили 23 рятувальників, 9 одиниць техніки, з них 2 човни, 2 катамарани, БПЛА.
Хто б міг подумати, що навіть така тема, як створення Українського національного пантеону, може викликати дискусію: треба чи ні? Головні учасники дискусії — боти та хайпожери штибу жінки, яка називає себе психологинею Наталією Холоденко.
Погодьтеся, що в останні роки наше розуміння, ставлення до незалежності значно змінилося. Тепер це не про урочисті святкування, не коли багато жовтого і синього, а про тих, хто віддав найцінніше за те, щоб слово «незалежність» було не тільки у тлумачному словнику. Незалежність – це коли усе, що ти робиш, має тепер інший сенс, але
Якщо вам здається, що театральної награності у житті надто багато, то хочу вам сказати, що її занадто багато не лише у житті, а й у театрі. Коли сенсами напічкують постановку до too much так, що без пояснень не розберешся. Тож пояснювати беруться багато і
Я вразлива до того, як люди бачать журналістів. Так, я змирилася з тим, що люди зустрічаються з нами не так часто, як із таксистами чи лікарями, тому в них і немає нагод розвіяти стереотипи. Але мені все одно важко боротися з упередженнями, які сьогодні