Андрійко дістав опіки 25% шкіри: підборіддя, шиї та грудної клітки. Його мама – Наталя – відволіклась, аби приготувати синочкові кашу. За мить почула крик, який не забуде ніколи. Малюк потягнув чайник за дріт і перелив на себе кип’яток.

 

Дитя одразу доправили в опіковий блок лікарні. В реанімації команда анестезіологів всю ніч намагалася стабілізувати стан однорічної дитини. І лікарям це вдалося. Однак шкіра хлопчика місцями була настільки уражена опіками, що вже не могла відновитися самостійно.

 

Опікові хірурги вирішили застосувати до лікування Андрійка революційний для України підхід. Пересадити малюкові шкіру від посмертного донора як це десятиліттями роблять в розвинених країнах.

 

До цього кроку в Першому медоб’єднанні Львова готувалися кілька років. На базі одного із найбільших опікових центрів створили перший в західних регіонах України Банк шкіри. Це стало можливим в тому числі завдяки минулорічним змінам до закону про трансплантацію.

 

Однорічний Андрійко став першим малюком, чиє лікування вдалося розпочати із застосуванням донорської шкіри. І це спрацювало. Знявши верхні, уражені фрагменти тканини, опікові хірурги закрили рани донорською шкірою. Вона не здатна прижитися і може перебувати на тілі пацієнта до кількох тижнів. Мета такої пересадки – захистити обпечені ділянки та створити максимально природні, необхідні для якнайшвидшого загоєння ран умови.

 

 

І вже за кілька тижнів після цього Андрійко був готовий до наступного кроку – аутотрансплантації – закриття рани вже власною шкірою.

 

 

Однорічний Андрійко вже вдома. До своїх лікарів повертається лише на перев’язки. Далі – реабілітація. Найголовніше домашнє завдання для батьків на сьогодні – проводити вправи із Андрійком, аби сповільнити ріст рубців.