Старший солдат Віктор зараз служить стрільцем роти охорони одного з ТЦК та СП Івано-Франківської області.
Історію бійця розповіли на сторінці Івано-Франківського ТЦК та СП.
До лав Збройних Сил України чоловік вступив ще в 2012 році, коли проходив строкову службу у внутрішніх військах. В 2014 році пішов добровольцем в 5 батальйон Івано-Франківського ТРО, який тримав позиції під Ілловайськом.
Віктор втретє опинився у війську також добровільно, коли 24 лютого 2022 року прийшов до центру комплектування та отримав направлення у 8 батальйон 10 ОГШБР.
На початку повномасшатабного вторгнення цей підрозділ боронив Київщину, а після її звільнення Сумщину та Харківщину. Поранення наш герой отримав в боях за Донеччину в районі населеного пункту Берестове, лікувався в госпіталях Дружківки та Чернівців. В січні 2023 року був переведений на службу за місцем проживання, де несе її і понині разом з такими ж побратимами, які пройшли через криваві жорна війни.
Батько двох неповнолітніх дітей відчуває підтримку сім’ї та вважає, що служба в лавах Збройних Сил України – це те, що рано чи пізно очікує на кожного, хто любить свою країну, тому не треба ховатися і тікати, тому що від себе не втечеш.
Я недостатньо роблю. Хтось робить більше, ніж я. Та що я там допомагаю, це мало. Мій чоловік не воює і я відчуваю себе винною. Те, що я роблю – це ніщо в порівнянні з тим, що роблять інші. Скільки таких та схожих фраз мені доводиться чути й читати від людей, які допомагають військовим. Та коли
Здається, до Івано-Франківська поволі наближається відчуття Різдва. Бо ходиш між отими вогниками, штучними гілками, величезними псевдопряничними чоловічками і не розумієш, чому оте все має викликати у тебе відчуття радости та магії Різдва. У часи війни воно все швидше викликає роздратування і нерозуміння: нащо? Але добре, що є митці, які знають і відчувають, що справжнє Різдво
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного