Лікар багато років працював у сфері охорони здоров’я.
9 травня несподівано зупинилося серце Ярослава Михайловича Джигіти.
Про це пише “Галицький кореспондент”, посилаючись на на КНП “Обласний клінічний центр ЕМД та МК Івано-Франківської обласної ради”.
Ярослав Джигіта був завідувачем Івано-Франківської станції КНП “Обласний клінічний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Івано-Франківської області ради”.
Розпочинав з посади військового лікаря, пізніше працював в обласному Товаристві Червоного Хреста, а також головним лікарем в санаторії-профілакторії.
“З глибоким болем сприймаємо трагічну звістку та висловлюємо щирі співчуття усім хто знав життєрадісного та завжди усміхненого, турботливого Ярослава. Нехай добрий, світлий спомин про покійного назавжди залишиться у пам’яті рідних, колег, друзів… усіх, хто знав його, любив та шанував”, – йдеться в дописі.
Прощання відбудеться в Івано-Франківську в Будинку трауру, вул. Ребета, 3. Щоб попрощатися та провести в останню дорогу: чин панахиди – о 17:00 10 травня, чин похорону – об 11:00 11 травня.
Я недостатньо роблю. Хтось робить більше, ніж я. Та що я там допомагаю, це мало. Мій чоловік не воює і я відчуваю себе винною. Те, що я роблю – це ніщо в порівнянні з тим, що роблять інші. Скільки таких та схожих фраз мені доводиться чути й читати від людей, які допомагають військовим. Та коли
Здається, до Івано-Франківська поволі наближається відчуття Різдва. Бо ходиш між отими вогниками, штучними гілками, величезними псевдопряничними чоловічками і не розумієш, чому оте все має викликати у тебе відчуття радости та магії Різдва. У часи війни воно все швидше викликає роздратування і нерозуміння: нащо? Але добре, що є митці, які знають і відчувають, що справжнє Різдво
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного