• Понад 630 тисяч голосів: українці обрали журі Нацвідбору на Дитяче Євробачення-2023

  • Цьогоріч Дитяче Євробачення відбудеться у Ніцці.

    Поки невідомо, хто представлятиме Україну на пісенному конкурсі. Втім, 1 жовтня відбудеться фінал Нацвідбору, де журі відберуть переможця, який незабаром виступить у Франції, передає “24 Канал”.

    Днями Суспільний мовник оголосив імена 3 членів журі Національного відбору на Дитяче Євробачення-2023. Їх обрали після голосування, яке тривало в мобільному застосунку “Дія” з 11 до 17 вересня включно.

    Хто став членами журі Нацвідбору на Дитяче Євробачення

    Зазначимо, впродовж тижня свій голос встигли віддати понад 630 тисяч українців. Лідерами голосування стали: продюсер Ігор Кондратюк (28,16%), співачка Jerry Heil (24,93%) та реперка ALYONA ALYONA (20,91%).

    Хто став фіналістом Нацвідбору

    У липні “Суспільне” оголосило 5 артистів, що увійшли до фіналу Нацвідбору Дитячого Євробачення.

    • 3’beauties – це тріо Анни, Олександри та Владислави з Луцька. Своєю перевагою вони вважають синергію та єдність у колективі.
    • POLINA BABIY – 14-річна співачка Поліна з Одеси, яка тимчасово живе за кордоном. Вона прагне донести до європейців глибокий сенс своєї пісні та зачарувати енергетикою.
    • Анастасія Бєлібова – 12-річна дівчина з Миколаєва, що здобула вже багато перемог завдяки хисту до балетних танців.
    • Денис Грищук – 12-річний юнак з Волині, що зараз проживає у Польщі. Своєю суперсилою він називає вміння тверезо дивитися на речі. Мріє зібрати великий стадіон в Україні.
    • Анастасія Димид – наймолодша 9-річна учасниця родом з Гошова на Франківщині. Вона вірить у перемогу, бо є українкою та наполегливо працювала й працює для саморозвитку.

    Музична продюсерка Світлана Тарабарова зізналась, що вибір був не з легких. Але кожен із цієї п’ятірки здатен якісно та професійно представити Україну.

  • “Наша п’ятірка вийшла по-справжньому різноманітною та сильною. Тут і маленька дівчинка, яка співає народним голосом, і тріо дівчат, які своїми голосами немовби пташки пронизують до глибини душі, і запальний хлопчик з унікальним тембром, на якого хочеться дивитися, не відводячи очей, і дві неймовірні попдіви Анастасія та Поліна”.

    Читайте також: Україна візьме участь у “Євробаченні-2024”: в нацвідборі буде нововведення

    Члени журі Нацвідбору

    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!

    НАШІ КОЛУМНІСТИ ТА БЛОГЕРИ

    Соболик ТетянаСоболик Тетяна

    Правда про дезінформацію. Погляд Польщі

    «А чи потрібна їм правда?» – це питання лектор поставив організаторам перед тим, як почати розповідати про «Моніторинг наративів у мережі, дезінформацію». Ми говорили про Польщу, але він кілька разів повторив, що ці тенденції є й в інших європейських країнах. Хтось, як буває, нічого не зрозумів. І я теж перед тим, як писати цей пост,

    Деркачова ОльгаДеркачова Ольга

    «СОРОКА, ЯКА НЕ МОЖЕ ВТОРОПАТИ, ЩО РОБИТЬ ЩУКА»

    Це назва роботи Володимири Кабаченка 1993 року, що була представлена на одній із «Імпрез» в Івано-Франківську. Саме ця назва, як на мене, найкраще характеризує те, що відбувалося тоді у мистецькому житті міста, а також почасти теперішнє сприйняття довколаімпрезних експозицій у Музеї мистецтв Прикарпаття та виставковій залі Івано-Франківської обласної організації Національної спілки художників України. Цьогоріч минає

    Палій ЮліяПалій Юлія

    Блог дружини військового: хочу, щоб мене пам’ятали хорошим

    Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про

    Рязанцева ЯнаРязанцева Яна

    Покровський напрямок: що зараз відбувається на українському сході?

    В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів.  Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи