Можлива тристороння зустріч президента США Дональда Трампа, очільника Росії Володимира Путіна та лідера Китаю Сі Цзіньпіна не означатиме нового поділу світу на сфери впливу. Китай не вважає Росію рівноправним геополітичним центром, а Москва прагне використати діалог із Вашингтоном і Пекіном передусім для реалізації власних економічних інтересів. Таку думку висловив політичний аналітик Вадим Денисенко, пише Галицький кореспондент.

Приводом для обговорення стала публікація американського видання The Wall Street Journal, у якій можливу зустріч трьох лідерів порівнюють із Ялтинською конференцією 1945 року. Тоді керівники США, СРСР і Великої Британії обговорювали післявоєнний світовий порядок.

За словами Денисенка, Росія зацікавлена в проведенні тристоронніх переговорів, оскільки це дозволило б Путіну продемонструвати статус Росії як одного з головних центрів світової політики. Водночас Дональд Трамп не обов’язково розглядатиме таку зустріч як можливість домовитися про глобальний поділ світу, а Китай обережно ставиться до перспективи такого формату.

Головною перешкодою для появи нової системи сфер впливу є позиція Китаю. Пекін не сприймає Москву як рівну собі державу й не бачить необхідності домовлятися з нею про майбутній світовий порядок.

Навіть якщо зустріч Трампа, Путіна та Сі Цзіньпіна відбудеться, її учасники можуть по-різному оцінити результати переговорів. Російський лідер, за прогнозом аналітика, намагатиметься представити їх як підтвердження статусу Росії як третього полюса світової політики. США можуть розглядати переговори як спосіб підтримувати діалог із Китаєм і зменшувати торговельну напруженість. Китай же може не побачити в них суттєвих змін у міжнародних відносинах.

Чому сучасний світ складніше поділити на сфери впливу

Нинішня міжнародна система значно складніша за порядок часів холодної війни. За останні десятиліття сформувалися багаторівневі відносини між державами, які можуть одночасно залежати від кількох геополітичних центрів.

Як приклад аналітик навів Білорусь, яка перебуває під значним впливом Росії, але водночас має тісні відносини з Китаєм. Тому визначити, до чиєї сфери впливу вона належала б у разі нового глобального поділу, непросто.

Подібні питання виникають щодо Північної Кореї, Ірану та Європи. На відміну від періоду холодної війни, сьогодні немає настільки чіткого розмежування геополітичних блоків.

Ще одна відмінність полягає в тому, що США та Китай, за оцінкою Денисенка, не демонструють готовності воювати за своїх партнерів у спосіб, характерний для протистояння наддержав у минулому.

Аналітик припускає, що в майбутньому належність держав до певного геополітичного табору дедалі більше визначатимуть два чинники: країна, у якої вони закуповують озброєння, та технології штучного інтелекту, якими користуються.

Північний морський шлях — головний економічний інтерес Росії

Окрему увагу Денисенко приділив економічним мотивам Кремля. За його оцінкою, одним із ключових стратегічних активів Росії є Північний морський шлях — арктичний транспортний маршрут, який може скорочувати відстань між Азією, Європою та Північною Америкою. Важливість цього напрямку пов’язана не лише з логістикою, а й із природними ресурсами Арктики, зокрема вуглеводнями та окремими видами мінеральної сировини.

Водночас Росії бракує фінансових ресурсів і технологічних можливостей для повноцінного освоєння цього маршруту, створення необхідної інфраструктури, розвитку переробки та будівництва спеціалізованих суден. Частина потрібних технологій є у Китаю та США.

Москва прагне залучити обидві держави до спільних підприємств, пов’язаних із Північним морським шляхом. Таким чином Кремль намагається зробити Росію економічно необхідною і Вашингтону, і Пекіну, не потрапивши при цьому в надмірну залежність від жодного з них.

Однак аналітик сумнівається, що така пропозиція зацікавить обидві сторони. Китай, зокрема, може не захотіти ділитися з американцями можливостями, які розглядає як власну довгострокову стратегічну перспективу.

Чи можлива нова Ялта

Говорити про неминучий новий поділ світу передчасно. Навіть якщо тристоронні переговори відбудуться найближчим часом, це не означатиме автоматичного формування нових правил міжнародних відносин. Зустріч може обмежитися обговоренням загальних питань, а її учасники матимуть різні уявлення про досягнуті результати.

Отже, прогноз аналітика полягає в тому, що найближчим часом повторення Ялтинської конференції у форматі нового глобального поділу світу малоймовірне. Водночас Росія й надалі намагатиметься використати контакти зі США та Китаєм для зміцнення власних позицій і залучення інвестицій та технологій.