У телефонних контактах російського лідера Володимира Путіна з європейськими політиками може йтися про спробу Росії вплинути на майбутню позицію Європи щодо війни в Україні. Водночас Кремль, імовірно, розраховує на послаблення західної підтримки України та прагне використати міжнародні переговори для досягнення власних цілей. Таку оцінку озвучив політичний аналітик Вадим Денисенко у своєму відеоблозі, коментуючи телефонні розмови Путіна з керівництвом Фінляндії та Норвегії, пише Галицький кореспондент. 

За словами аналітика, ці контакти можуть бути першими кроками до відновлення прямого діалогу між Росією та європейськими країнами. Європейські лідери прагнуть сформувати спільну позицію та не залишитися осторонь можливого переговорного процесу щодо майбутнього безпеки на континенті. Наразі не йдеться про конкретні домовленості. Передусім сторони намагаються зрозуміти позиції одна одної та залишити можливість для подальших контактів. Водночас сам факт відновлення діалогу з Путіним може бути використаний російською пропагандою як свідчення нібито послаблення європейської рішучості. 

Які сценарії розглядає Кремль 

На думку Денисенка, подальші дії Росії значною мірою залежатимуть від результатів проміжних виборів у США, які мають відбутися 3 листопада. 

Аналітик окреслив два можливі сценарії. 

·       Якщо республіканці збережуть контроль над Сенатом, Путін, імовірно, продовжить намагатися використати політику Дональда Трампа для посилення тиску на Європейський Союз. За оцінкою Денисенка, Кремль може розраховувати на послаблення санкцій проти Росії та посилення економічної співпраці зі США, водночас продовжуючи удари по Україні.

 ·       Якщо республіканці втратять контроль над обома палатами Конгресу, Росія може переглянути свої підходи та посилити тиск на європейські держави, зокрема за допомогою гібридних атак.

 Кремль розраховує на втому України та європейських країн від війни. Росія намагатиметься створити умови, за яких зможе нав'язувати власні умови майбутніх домовленостей навесні 2027 року.

 Ще одним напрямком російської стратегії аналітик називає можливу спробу Москви посилити власну роль у врегулюванні конфлікту навколо Ірану. Путін може прагнути стати необхідним посередником для адміністрації Трампа в переговорах із Тегераном. У такому разі Росія могла б використати свою роль у близькосхідному напрямку для посилення впливу на Україну та Європу.

 Можливості Ірану можуть обмежуватися через скорочення експорту нафти та фінансових ресурсів. Проте це не означає, що Тегеран готовий швидко поступитися своїми позиціями.

 Ультиматуми Путіна можуть згуртувати Європу

 Окремо аналітик звернув увагу на вимоги російського керівництва щодо НАТО. За його словами, Москва наполягає на перегляді безпекового устрою Європи, зокрема на виході з Альянсу країн, які приєдналися до нього після 1991 року.

 Такі вимоги є неприйнятними для більшості європейських держав. Надмірні амбіції Кремля можуть не послабити, а, навпаки, посилити єдність Європи. Денисенко також попереджає про ймовірне зростання гібридних загроз з боку Росії, які можуть стосуватися не лише країн, що межують із РФ, а й інших держав Євросоюзу.

 Підсумовуючи свій аналіз, Денисенко наголосив, що Україні необхідно зберігати й посилювати співпрацю з європейськими партнерами. На його думку, європейські держави залишаються ключовими союзниками України, тому важливо формувати ширші міжнародні коаліції та узгоджувати спільні підходи до протидії Росії.

 Аналітик вважає, що найближчі пів року можуть стати важливим періодом для європейської безпеки. Водночас він застерігає від передчасних висновків щодо готовності Європи змінювати свою позицію стосовно війни в Україні.