З 8 до 14 січня в Івано-Франківську відбуватиметься міжнародний різдвяний фестиваль «Коляда на Майзлях». Розпочнеться цієї неділі з архієрейської літургії у храмі Царя Христа.

Колядуватимуть колективи з України та з-за кордону, бійці з передової. А ще вимушені переселенці, які вже організували свій гурт «Я – Маріуполь». До нього долучилися не лише співочі маріупольці, але й харків’яни і навіть кілька іванофранківців.

Репетиції проводять кілька разів на тиждень. Колядники кажуть, це для них віддушина. Щоразу дуже відновлюються, пише «Галицький кореспондент».

«Тут навіть суть не в тому, що ми любимо співати, – каже харків’янка Марина. – Українські колядки мають потужну енергетику. Ці сакральні пісні – як молитва нашого народу. Коли вчора прийшла з репетиції, донька сказала, що в мене очі блистять якось по-особливому, ніби ожили».

А ще колектив власноруч змайстрував для себе різдвяну зірку, з нею співатимуть під час «Коляди на Майзлях». Поки майстрували – колядували.

Учасники гурту кажуть, у Франківську більше підтримують українські традиції. Особливо на різдвяні свята. Також тут почули нові для себе колядки. До прикладу, харків’янка Наталя досі не знала колядки «Небо і земля».

«І ще аж у Франківську я дізналася, що віршоване вітання господарів з різдвяними святами називається віншуванням. У нас теж так роблять, але ніколи не думала, що це має свою назву», – каже жінка.

Керівниця культурного сектору в центрі «Я – Маріуполь» Наталя Ольхова розповідає, що на Святвечір у них прийнято ходити в гості до хрещених батьків, аби почастувати їх своєю кутею і заколядувати.

Учасники колективу також діляться, що ні в Харкові, ні в Маріуполі на Святвечір не роблять пампухи. Зате холодець мусить бути. А кутю готують по-різному. До прикладу, в харківській куті замість пшениці можуть дати рис. У Маріуполі іноді до куті додають муку, ліплять кульки і смажать. Оскільки серед маріупольців багато хто має грецьке коріння, то й різдвяне меню у них трохи відрізняється від традиційного українського.

«Завжди на Різдво ми готували грецький шумуш з м’ясом і гарбузом, – розповідає Галина з Маріуполя. – Це такий пиріг з листкового тіста, коло якого треба «натанцюватися» пів дня. Головне – сильно розтягнути тісто, воно має вийти таке тонюсіньке, щоб аж світилося. Це дуже смачно. Або ще одна добра страва – плакопси. Смажені конвертики з листкового тіста, начинені домашнім сиром і зеленою цибулею».   

Колектив «Я – Маріуполь» не мав керівника, який міг би підготувати до «Коляди на Майзлях», але з цим погодилася допомогти Любов Терлецька, ініціаторка і співорганізаторка різдвяного фестивалю. Каже, спершу планувала вивчити з гуртом дві колядки, але так гарно повелося, що вже вивчили чотири.

«Наші заняття я би навіть не назвала репетиціями, це швидше реабілітація піснею», – усміхається Любов Терлецька.

Мало того, колядники настільки захопилися українськими співами, що вже обдумують ідею, аби влаштувати українські вечорниці.

У гурті кажуть, кожен охочий може приєднатися.

Читайте також: Ентоні Блінкен слухає українське: у плейлисті держсекретаря США трек гурту Kalush