На комунальних підприємствах Івано-Франківська бракує працівників. У деяких установах переживають справжній кадровий голод: вакантними залишаються шість десятків робочих місць.

«Галицький кореспондент» спробував з’ясувати, яка причина такого дефіциту працівників і як цьому можна зарадити.

Люди потрібні завжди

6 травня в Івано-Франківську запустили новий комунальний автобусний маршрут №40, який з’єднав мікрорайони БАМ та Каскад. Виїхати на вулиці міста нові автобуси мали швидше, ще у квітні, та виникла проблема – бракувало водіїв.

Директор КП «Електроавтотранс» Віталій Голутяк повідомив, що наразі на підприємстві працює 375 людей, проте ця цифра постійно змінюється. «У водіях потреба є завжди – як на тролейбуси, так і на автобуси», – зазначає Голутяк.

Ситуація із водіями тролейбусів навіть складніша. За словами керівника «Електроавтотрансу» (ЕАТ), наявність водійського посвідчення категорії D (перевезення пасажирів автобусами, в яких кількість понад 16 місць для сидіння, крім сидіння водія, –  ред.), не дає права сідати за кермо тролейбуса. Франківське підприємство змушене самостійно навчати водіїв керувати цим транспортом.

«Ми маємо відповідний навчальний заклад, він ліцензований. Там працюють фахівці, які можуть навчати водіїв та приймати у них іспити», – каже Голутяк.

Ліцензію підприємству відновили наприкінці 2016 року. За два роки навчання пройшло вже три групи – близько 35 водіїв тролейбусів. Саме тепер завершується набір уже до четвертої за порядком групи.

На жаль, за словами пана Віталія, не всі «випускники» підприємства йдуть працювати на «Електроавтотранс». З першого набору на підприємстві залишилося тільки декілька людей. Але їхні наступники майже всі працюють, тож ситуація покращується.

Голутяк зізнається, що за весь час його роботи у франківському депо відчувався кадровий голод. Тепер стало важче втримати водіїв, які за першої нагоди їдуть працювати за кордон.

«Оплата праці водіїв залежить від багатьох чинників, система її нарахування доволі складна», – зауважив директор ЕАТ. Зокрема, платня залежить від класу водія, габаритності автобуса/тролейбуса, складності. Також є погодинний тариф оплати, окремо рахують нічні та вечірні зміни, розриви зміни, відсотки від проданих квитків – і це ще не весь перелік. Основний показник – кількість відпрацьованих годин. У середньому водій тролейбуса другого класу на “короткій” машині отримує 12-13 тисяч гривень. Водій першого класу, який кермує “довгою” (з двох секцій салону) машиною, може заробляти 16 тисяч гривень.

Існують на підприємстві й інші стимули для водіїв. Наприклад, їм забезпечують проїзд на роботу та повернення додому. Але це актуально тільки жителів Івано-Франківська або приміських сіл. Для тих водіїв, які доїжджають на роботу, наприклад, з Калуша, створили проект комунального гуртожитка на базі готелю «Бандерштат». Але наразі цей задум ще не реалізований, тож поки що таким водіям доводиться самотужки подбати про добирання на роботу чи проживання в Івано-Франківську.

Кадровий голод у комунальників

Директор департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Михайло Смушак додає, що на інших комунальних підприємствах міста також чимало вільних вакансій. А все тому, що ніхто не хоче працювати задурно. Оскільки заробітна плата за кордоном в рази більша, ніж в Івано-Франківську, кваліфіковані спеціалісти просто виїжджають на заробітки.

За словами Смушака, боротися із кадровим голодом можна одним шляхом – піднімати зарплату. «Ми не можемо підняти її до рівня Польщі. Але якщо буде хоча б 60-70% від того, що у них, а не 30-40%, як тепер, то люди почнуть задумуватися, що краще: бути вдома біля сім’ї та працювати тут, чи їхати в чужину», – стверджує чиновник.

Михайло Смушак зазначив, що на комунальних підприємствах тепер переважно працюють старші люди, особливо на таких посадах, як прибиральник, слюсар чи сантехнік. «Молоді мало, бо все завжди впирається в гроші», – каже головний комунальник міста.

За даними департаменту, кадрів не вистачає мало не на кожному комунальному підприємстві. Десь ця цифра невелика – до двох чи десяти осіб. Проте є установи, де вакантні понад півсотні робочих місць. До трійки лідерів за браком працівників належать КП «Муніципальна дорожня інспекція», де не вистачає близько 30 робітників з благоустрою, та КП «Благоустрій», у якому аж 60 вакансій. Абсолютним лідером наразі є КП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» (ТКЕ), де шукають понад 150 робітників.

Проблеми тепловиків

Михайло Смушак визнає, що у ТКЕ справді найбільші проблеми. Мовляв, там катастрофічно зменшилась кількість людей для обслуговування теплових мереж. А ті, що  залишились, майже всі старшого віку. «Я не знаю, як ми цей опалювальний сезон пережили, проте наступний може бути ще гіршим. Вони вже просто не витримують», – зазначає головний комунальник.

За словами директора КП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» Руслана Гайди, найбільше на підприємстві бракує слюсарів та зварників – до 180 вакансій. Саме стільки людей потрібно, щоб підприємство могло нормально функціонувати.

Гайда визнає, нестача – велика. І через це на ТКЕ робота ускладнюється. Зокрема, доводиться продовжувати тривалість робочого дня, дехто мусить працювати цілий тиждень. Оскільки на кожного працівника припадає більше роботи, знижується якість її виконання. «Ті люди, які є на підприємстві, просто не можуть вирішити всі проблемні питання. Не вистачає робочих рук, і ми виконуємо трохи менше роботи, ніж мали би зробити», – наголошує директор ТКЕ.

Першою причиною недостачі спеціалістів на підприємстві Руслан Гайда вважає низьку заробітну плату – в середньому 7000 гривень для робітничих професій. Він гадає, що мінімум, який мали б отримувати працівники ТКЕ, – 10 000 гривень.  Друга причина така ж, як в автотранспортному підприємстві, – відтік кадрів за кордон.

«Якщо зараз міська влада почне дотувати підприємство, то автоматично зарплата буде більшою. Може, тоді у нас з’явиться більше працівників», – сподівається Руслан Гайда. Хоча зауважує, що людей робітничих професій майже немає на ринку праці.

«Трохи – то нічого не сказати»

Не приховує кадрових проблем директор КП «Благоустрій» Михайло Яцків. «Трохи – то нічого не сказати. Насправді бракує багато працівників», – каже він.

Найбільше потрібні робітники з благоустрою, на підприємстві – 50 вакансій. Також потрібно десять машиністів-трактористів. Наразі на підприємстві є тільки 15 робітників. «Ми працюємо фактично два місяці, поки що справляємося з роботою на всіх об’єктах, які передали нам. Сподіваємося на подальший розвиток», – заспокоює Яцків.

Умови праці на підприємстві прописані чітко: кожен повинен відпрацювати 40 годин на тиждень. Якщо працівник із села і не має можливості приїхати на роботу на 7 годину ранку, то може працювати з 8 до 17 години, а не до 16. На руки людям пропонують отримати від 6000 до 7000 тисяч зарплати.

«Для такої роботи це нормальні гроші. Правда, плинність кадрів за кордон – величезна», – каже пан Михайло та додає, що, на жаль, не кожна людина охоче йде на таку роботу.

Натомість Віталій Бурко, директор КП «Муніципальна дорожня інспекція», запевняє, що особливого браку працівників не відчуває. Потрібно набрати ще 30 двірників. Ця цифра не така вже й велика, адже загалом на підприємстві працює дві сотні працівників мітли та лопати. «Раніше була мала зарплата, але тепер ми її підняли», – наголошує Бурко. За його словами, двірники на руки отримують близько 7000 гривень, раніше ж було тільки 2000 гривень.

Двірники працюють з 6 години ранку. Проте тільки ті, що живуть в Івано-Франківську. Люди із сіл, яких на підприємстві більшість, приїжджають на 8 годину. Робота триває, відповідно, до 14 та 16 години.

Людмила ОЛЕНЮК