Люба Тимуляк з села Нижній Вербіж, що на Коломийщині, понад 15 років займається виготовленням дідухів. Про традиційну прикрасу, яку прикарпатці вносять на Різдво в домівки, майстриня розповіла “Галицькому кореспонденту”.

Пані Люба каже, що була малою, але добре пам’ятає, як її батько вносив до хати на Святвечір великий сніп і клав його у кутику кімнати. За давньою традицією вносити сніп мав господар оселі або старший син.

Майстриня переконана, що дідухи останніми роками стали забутими, але, як показує практика минулого року та цієї зими, вони знову набули своєї популярності. Тепер дідух є прикрасою циклу новорічно-різдвяних свят в Україні.

Виготовляє вона свої дідухи з жита, пшениці та вівса. Висіває квіти материнки, деревію, льону, які використовує як декор під час виготовлення дідухів. За її словами, щоб пов’язати дідуха треба чекати цілий рік: висіяти зерно, згодом його зібрати, перебрати стебло за розміром колоска та висотою самого ж стебельця.

Щодо розмірів дідухів, то тут також різні вподобання людей. Хтось замовляє малий, 40-60 сантиметрів висотою, а хтось бажає кремезний дідух – у зріст людини.

Купували дідухи пані Люби на подарунки наші краяни для італійців та канадців. А ще її солом’яні вироби прикрасили цьогоріч оселі жителів Одеси, Києва, Львова.

Люба Тимуляк каже, що, незважаючи ні на що, дідух має стати символом України.

“Одне стебло легко зламати, а коли колосся разом, до купки, то виходить міцний сніп, який зламати важко, – говорить майстриня. – А ще, – додає, – за повір’ям наших предків, дідух до хати – всяке зло з хати”.

Мар’яна ЛОКАТИР

Читайте також: В’яже безперервно: 80-річна бабуся плете шкарпетки для воїнів (ФОТО)